Коли набриднуть гламурні столиці й популярні туристичні міста, втомлять їх гамір та метушня, і захочеться нових вражень – вирушайте на південний захід Польщі, до Свідниці. Тихі вулички, наче іграшкові, кам’яниці, затишні кав’ярні невеличкого містечка, річка Бистриця та гори Судети неподалік, і, зрештою, справжній «німецький дух» - просто знахідка для гарного вікенду!

Відверто кажучи, Свідниця, довго залишалась поза моєю цікавістю. Однак приїхавши сюди, чи не вперше почувалася в польському місті, наче вдома.

Наша мандрівка розпочалася із Вроцлава, це місто зі Свідницею розділяють 50 км. Купуючи квитки, двічі перепитуємо у касі про ціну одного – всього 6 злотих. Година дороги минає непомітно: населених пунктів хоч і не трапляється, зате за вікном автобуса розкішні краєвиди, гора Слєнжа, а вздовж шляху простягаються червоні стрічки польового маку.

Далі усе просто. Аби дістатися від автовокзалу до центру міста, достатньо попрямувати за вервечкою людей. Вже за якихось десять хвилин треба було діставати фотоапарат і вертіти головою на всі боки, щоб роздивитися усю красу старої Свідниці.

А, власне, чому саме Свідниця? Нічогісінько спільного зі свинями (як можуть оповідати деякі легенди через співзвучність слів) Свідниця не має! Назва міста походить від старослов’янського слова «svida», так наші предки називали кущ кизилу. А оскільки місце над річкою, де закладали град, поросло кущами кизилу, то й дістало відповідну назву. Цікаво, що пізніша (від XV ст.) німецька форма Schweidnitz – адаптований фонетично слов’янський варіант.

Свідомо минаємо головну площу Ринок (залишаємо найцікавіше на потім ), і йдемо на площу Івана Павла ІІ, до візитки міста - Костелу Св. Станіслава і Вацлава, або Свідницької Катедри. Його 103-метрова костельна вежа – найвища у Нижній Силезії та третя за висотою у Польщі. Готична споруда, зведена у середині XIV ст., вражає величністю, барокові оздоби всередині костелу – багатством і пишністю. Готика і бароко у Свідницькій Катедрі взагалі нероздільні: головний вівтар, виконаний за зразком барокового вівтаря у паризькому костелі Val-de-Grace, орган, пишно оздоблений т.зв. небесним оркестром (янголики, кожен із якимось музичним інструментом), і поряд з цим, цінна готична пам’ятка – вівтар марійний (Богородицький) в одній із каплиць, зведених коштом заможних міщан. Останній з’явився наприкінці XV ст., кажуть, до речі, що за взірець йому слугував вівтар Віта Ствоша у Мар’яцькому костелі в Кракові.

Панна Юстина, яка супроводжує нас, розповідає, що костел зберігає у собі іще немало таємниць. Так свого часу випадково знайшли старовинні фрески, коли стелю підтоплювала дощова вода, а наприкінці 70-х років минулого століття - циліндр зі стародруками та капсулою для монет, однак їх там уже не було…

Все ще під враженням від костелу Св. Станіслава і Вацлава, вирушаємо до іншої гордості Свідниці – євангелістсько-аугзбурзького Костелу Миру, зведеного на честь Святої Трійці. Це один із двох такого типу костелів у Європі, внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Сказати, що храм незвичайний – не сказати нічого. Та спершу трішки про його історію. Право на будівництво своєї святині свідницькі євангелісти отримали внаслідок Вестфальского миру. Однак при цьому мусили дотриматися ряду вимог: костел мав бути зведений лише із нетривких матеріалів (дерева, глини і соломи), без дзвіниці, обов’язково за межами міста. Костел Миру звели всього за рік, і вже у 1657 році тут відбулося перше богослужіння. Увесь храм до найменшої дрібнички виконаний із дерева. Нині, як і сотні років тому, про те, що це культова споруда, можна лише здогадуватися. Крім того, конструкція костелу влаштована так, що він здатен вмістити аж 7,5 тисяч вірних! У це насправді важко повірити, адже усередині костел Миру виглядає крихітним. Розглядаємо внутрішні оздоби храму, який особисто мені чомусь дуже нагадує православний. Пишні розписи на стелі та стінах, амвон із старовинною клепсидрою (вона і до сьогодні відраховує час промов під час богослужіння), оригінальні органи, збудована на честь Гохбергів (на будівництво храму ця заможна свідницька родина фондувала 2/3 усього дерева) ложа, вівтар із барельєфом Таємної вечері – усе це треба побачити!

Далі прямуємо до Ринку, стежкою від костелу проходимо через арку. Панна Юстина перехоплює мій погляд на маленьку кав’ярню (всього за кілька метрів від костелу) і пояснює – там дуже мило і затишно, а утримує її, до речі, дружина пастора.

Свідниця у минулому - столиця Свідницького князівства, друге після Вроцлава важливе місто Нижньої Силезії. За часів свого розквіту Свідниця зажила слави міста купців, уже в 1285 році тут функціонували цехи пекарів, ткачів, гончарів, шевців, ковалів і кравців. Розвивалися гірництво і металургія, а також торгівля. Ба, тут навіть карбували свою монету (т.зв. флорени). Свідницю у Європі знали не тільки завдяки чудовому пиву, але й виробництву ножів, полотна та сукна, організації відомих свідницьких ярмарків худоби. Місто пережило чеський і австрійський, прусський та німецький періоди своєї історії. Часто страждало від пожеж.

На Ринку обідньої пори людно, із Ратуші нас вітає гімн Свідниці (до слова, він лунає 4 рази на день). Об’єктив фотоапарата навіть не знає, на чому зупинитись – шкода не фіксує настрою, що панує довкола. А попереду ще стільки цікавого…

СЮДИ ВАРТО ЇХАТИ, ЩОБИ

…побачити перший рекламний плакат найпершого в світі прального порошку «Persil» та інших відомих і до сьогодні німецьких торгових марок. А також: багату колекцію етикеток пива і горілки, пляшок і пивних кухлів, усіляких обгорток, старовинних ваг і касових апаратів. Подивитись, як виглядали колись польські аптеки (у Свідниці була найстаріша аптека у Польщі!), і навіть колонка зі старої німецької АЗС(повірте, з тих часів майже нічого не змінилось!). Усе це шукайте у Музеї Давніх купців, просто на площі Ринок. Квиток коштуватиме 3,50 злотих (приблизно 7 грн.), плюс 5 злотих (10 грн.) за можливість фотографувати.

…побувати у єдиному в Польщі приватному Музеї зброї. Власник і головний натхненник музею Станіслав Ґабрись зібрав багату колекцію (майже 1 тис. шт.) мілітарних експонатів від ХІХ до 50-х років ХХ століття. При музеї діє також і тир.

…випити кухоль пива у барі, влаштованому у залишках свідницької фортеці. Місцевий підприємець вдало використав залишки твердині майже у самісінькому центрі міста і облаштував там дуже популярний у Свідниці заклад просто неба. Спускаєтесь сходинками – і опиняєтесь серед колишніх оборонних мурів, а як виглядала фортеця у часи розквіту розповідають старовинні мапи на стінах.

…прогулятися вечірнім містом – мешканці Свідниці обов’язково запросять вас подивитися на їхнє місто вечірньої пори. Тоді Свідниця просто казкова. Весь секрет в освітленні міста, точніше його старої частини площі Ринок. Свідниця - переможець багатьох польських та міжнародних конкурсів на краще освітлення міста.

НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУ

… відчуття насолоди від шоколадних смаколиків (особливо гарячий шоколад!) у місцевій кав’ярні «Chocoffee». Шоколадки із перцем, горіхами, марципаном і навіть із пліснявим сиром, елітні праліне та трюфелі за особливою рецептурою вручну (!) виготовляють тут же, просто за дверима затишного кафе. Власник шоколадної мануфактури Яцек Сікора продовжує родинну справу (предки пана Яцка віддавна утримували у Свідниці цукерні), а також пізнає секрети какаових зерен у Франції та Бельгії. Його шоколад насправді тане не в руках, а на устах. Запитайте у будь-кого із мешканців містечка, де скуштувати найсмачнішого в Польщі шоколаду – і вони вкажуть вам на «Chocoffee». Горнятко гарячого шоколаду обійдеться у середньому у 6-10 злотих (12-20 грн).

…розчарування, коли дізнаюсь про те, що у місті зі славою лідера середньовічної продукції пива, досі так і не відродили кращі традиції свідницьких броварів. Кажуть, сміливця поки що не знайшлось. Були часи, коли смаком пива зі Свідниці розкошували у цілісінькій Європі – Будапешті, Відні, і навіть в італійській Пізі, не кажучи вже про німецькі міста. Продавали пиво у спеціальних «свідницьких пивницях», як-от у Вроцлаві та Празі. Іще у ХVІІ ст. пиво було основним напоєм жителів Силезії, вже після першої світової війни традицію пивоваріння у Свідниці загублено. А між тим, цей бурштиновий напій мав у собі таку силу, що став приводом до «пивної війни» наприкінці XIV століття, в результаті якої свідницьке пиво вибороло місце головного напою на столах мешканців Силезії.

НАЙКРАЩІ ФОТО

… виходять на вулицях старого міста та на площі Ринок (така собі краса краківського чи вроцлавського Ринку в мініатюрі): кольорові кам’яниці у стилі готики, бароко, ренесансу, ансамбль із чотирьох барокових фонтанів, особливо із Нептуном і Атлантом, колона Святої Трійці. І мало не забула! – одразу за колоною, на даху красивої зеленої кам’яниці покровитель торгівлі Гермес… 

Автор: Юлія Мельничук

www.simya.com.ua

Łącza

• офіційна сторінка міста

Comments

B

i

u

Quote

Code

List

List item

URL

Name *
Email (For verification & Replies)
Code   

Submit Comment

Show/Hide Comment form