У Польщі збереглися пам'ятники старовинної техніки, такі, яких немає більше ніде в світі! Ознайомитися із ними означає ознайомитися з такими проектами та інженерними ідеями, що до цих пір приголомшують сміливістю рішень.

Унікальним у світовому масштабі є діючий до сьогодні Острудсько-Ельблонгський канал. Він був побудований як забаганка пруського короля Фрідріха Вільгельма IV - при розгляді гідротехнічного проекту він лише запитав, чи є десь у світі подібне диво. Тому сьогодні ми можемо тут подорожувати на судні і по воді, і... по суші.

Дуже популярний серед туристів старовинний, побудований у XIX столітті, Августовський канал з 14 шлюзами, що вважався найбільшою народногосподарською інвестицією Польського Королівства.

Проста поїздка автомобілем або поїздом – це можливість ознайомитися з пам'ятками дорожнього будівництва. У Маужицях знаходиться перший у світі зварний міст, прадід численних подібних об'єктів сучасної конструкції. Залізничний міст у Болеславці зовнішнім виглядом нагадує римський акведук і вважається серед фахівців найкрасивішим у Польщі. До його конкурентів можна віднести міст через Віслу в Тчеві та витончені віадуки-близнюки в Станьчиках.

Ті, хто полюбляють залізницю, повинні поїхати до Вольштина де з останнього в Європі діючого паровозного депо вирушають у путь чмихаючі столітні паровози. Одну із найбільших в Європі експозицій різнаманішних машин, які пересуваються по коліях, можна побачити в Музеї вузькоколійки (Muzeum Kolei Wąskotorowej) в Сохачеві (тут є навіть автомобіль, який їздить по рейках). Подорож вузькоколійкою можна здійснити в Бєщадах або у Біловезькому національному парку.

Пам'ятники старовинної техніки можна побачити як у містах (Журав Гданський або найпротяжніша трамвайна лінія Лодзь–Лютомерськ), так і далеко від цивілізації (водне перехрестя у Фоютові або гігантський водний шлюз на річці Ноґат у місцевості Бяла Гура.

Є місця, де зосереджені по декілька старовинних об'єктів, такі як Старопольський промисловий округ. Серед тутешніх визначних пам'яток – гігантське водне колесо в Сельпі і п'ять металургійних гут у Хлевіськах, що працюють на деревному вугіллі. Ще до 1967 року в Маленці виробляли ручні лопати та шухлі, а сьогодні тут створено музей техніки.