Про розвиток туристичної галузі Польщі розповідає директор Департаменту просування Польської туристичної організації Катажина Собєрайська.

- Пані Катажино, які тенденції спостерігаються у туристичній галузі Польщі?
- Якщо говорити про потік туристів, то він останнім часом утримується на одному рівні і складає приблизно 2,5 млн на рік. Якщо дивитися по місяцях, то, як це не дивно, особливих коливань тут немає - туристичний рух досить рівномірний.
Можна припустити, що однією з причин асезонності є зростання популярності міського та культурного туризму (що зумовлено відкриттям кордонів для громадян ЄС та поширенням дисконтної авіації). Практично усі великі міста переживають буквально навали туристів, а туризм стає істотним джерелом прибутку для місцевих громад.
Перспективними напрямками є також лікувальний і оздоровчий туризм, пропозиції СПА.
Однак традиційні туристичні продукти Польщі — наприклад, зимовий гірський відпочинок — і не думають втрачати власних позицій. У привабливах місцях будують нові готелі, щороку з'являються нові об'єкти лижної інфраструктури. Наприклад, цього року ґрунтовно модернізовано найдавнішу в Польщі канатну дорогу на Каспровий Верх у Татрах.

- Чи надає держава підтримку туристичному сектору?
- Так, підтримка, це властиве слово. Звісно, держава не будує готелів і розважальних центрів – цим займаються підприємці, які отримують від такої діяльності прибутки. Натомість існують чисельні регіональні програми, фінансовані Євросоюзом, котрі сприяють розбудові туристичної інфраструктури, розмітці туристичних шляхів, поширенню туристичної інформації, системі просування, участі у туристичних ярмарках і виставках, підтримують популяризаційні видання й т. ін.

- А у якому стані перебуває сьогодні інфраструктура Польщі? Як вона розвивається?
- Розбудова інфраструктури в якнайширшому її розумінні — пріоритетне завдання для польської туристичної галузі. Багато регіонів Польщі зробили ставку на туризм як один із головних напрямків свого розвитку, і, звичайно, без належного рівня розвитку інфраструктури тут не обійтись. Наприклад, якщо ми створюємо туристичний продукт, пов'язаний із велосипедним туризмом, то, звісно, тут же треба намітити безпечні туристичні стежки. І таким чином інфраструктура розвивається дуже швидко. Сподіваємося, що з нагоди Євро-2012 з’являться також зручні мережі доріг і залізниць, котрі є одним із найнеобхідніших елементів інфраструктури розвитку туризму.

- Як розвивається готельний бізнес Польщі? Чи задовольняє він потреби туристичної галузі?
- Польський ринок готельного господарства розвивається швидкими темпами. У 2000-2005 роках кількість готелів зросла на 33,2%, з’явилося 31,3% нових готельних номерів, а також 34,1% місць для ночівель. У абсолютних величинах це означає збільшення кількості місць на 32 400. Відзначається, що протягом останніх двох років в Польщі з’являється майже 100 готелів кожного року. Оцінюючи зміни 2000-2005 рр., слід відзначити, що аж 70% даного зростання становлять місця категорії 3* i 2*.
На сьогодні темпи зведення нових об'єктів відповідають динаміці попиту, а тому кількість місць для ночівель, у принципі, достатня. Звісно, існують такі фази, як, наприклад, Новий Рік чи різдвяні канікули, коли майже всі місця заняті, але такі ситуації неминучі і природні.

- Яка система контролю якості готельного обслуговування діє у Польщі? Чи є вона ефективною?
- Відповідно до польського законодавства, контроль щодо обладнання і презентованих готелем послуг здійснюється не рідше одного разу на три роки головою воєводства (представник місцевого самоврядування), на території якого розташований об’єкт. Однак на практиці значно результативнішим є внутрішній аудит, організований з метою підтримання належного іміджу готельної мережі, до яких часто входять готелі у Польщі. Важливим також є нагляд такої державної інституції як Управління охорони конкуренції і споживачів. Усі ці інституції у поєднанні справді забезпечують ефективний контроль якості готельного сервісу.

- Яка система сертифікації інструкторів на лижних курортах? Чи траплялися скарги на неякісні послуги?
- Можна сказати, що система навчання інструкторів у нашій країні перебуває на світовому рівні, тобто на рівні альпійських країн. Польська Академія лижного спорту, створена Товариством Лижних Інструкторів Польського Лижного Союзу, має 70 ліцензованих шкіл i майже 4 500 інструкторів. Система навчання багатоступенева: від демонстратора до вчителя-інструктора, а усі вчителі постійно підвищують свою кваліфікацію. Буває, на одному спуску працює до 150 інструкторів. Так, наприклад, є в Губалювце, де чимало туристів з України.
Скарг на інструкторів, котрі мають ліцензію Товариства Лижних Інструкторів Польського Лижного Союзу, практично немає. Вони справді мають високий рівень підготовки. Однак варто завжди запитувати про наявність ліцензії у обраної школи та про інструкторське посвідчення у вчителя, щоб не натрапити на шахрайство некваліфікованої особи. Це не розповсюджене явище, але спроби відкриття так званих лижних шкіл без належних документів, на жаль, іноді траплялися.

- Як часто на гірських курортах трапляються нещасні випадки? Яких заходів вживано для підвищення рівня безпеки відпочивальників?
- Травми та нещасні випадки на гірських турбазах поділяються на ті, що пов’язані власне із лижним спортом, і так звані туристичні. У Татрах, куди навідується найбільше туристів з України, протягом останнього року трапилося 1 566 нещасних випадків, з них у 219 випадках допомогу було надано іноземцям. Як відзначає Добровільна Рятувальна служба Татрів, близько двохсот з постраждалих – це були українці та росіяни. Найчастіше допомога надавалася в зв’язку із переломами та вивихами кінцівок.
Звичайно, ми намагаємося попередити подібні явища. У горах діє комплексна система, котра має запобігати різного роду небезпекам. Це і оголошення в місцевій пресі, об’яви на інформаційних таблицях у турбазах і при виході на гірські шляхи тощо. Гірські рятувальні служби мають усе необхідне обладнання і належний рівень підготовки. Працює спеціальний гірський аварійний телефон, на котрий кожен може безплатно зателефонувати з власного мобільного.
Кожен розпорядник підйомника повинен вміти надати необхідну першу допомогу. Однак переважно першу медичну допомогу надають саме рятівники гірської служби, оскільки власне на ці органи покладено обов’язок перевіряти рівень безпеки і сертифікацію схилів. До цього також долучається і державна поліція, котра з минулого року виставляє на трасах лижні патрулі, що контролюють поведінку лижників і припиняють надмірно карколомні трюки.

- Де найбільше полюбляють відпочивати українці?
- Останнім часом ваші туристи полюбили Судети – гори, які лежать на польсько-чесько-німецькому кордоні. Також все частіше можна зустріти українців на польському морі, яке раніше суттєво програвало Криму і теплим морям південної Європи та Африки.
Українських туристів дуже люблять у польських горах. Часто в готелях влаштовують святкування православного Різдва або організовують богослужіння для зацікавлених православних віруючих чи греко-католиків. З’являються додатки до місцевих газет російською і українською мовами. Чимало інформаційних таблиць та інтернет-сторінок також мають російську та українську версії. Українців шанують за культурну поведінку та за щедрість у покупках. Лише гірські рятувальники часом незадоволені надмірною бравадою українських гостей, яка понад міру перевищує їх справжні вміння триматися на лижах і часто є небезпечною.

- Як ви вважаєте, яким буде цей зимовий сезон?
- Це складне запитання. Найбільшою загадкою завжди є погода. Минулий рік був дуже теплим, довго не було снігу. І попри те, що було вжито усіх заходів: насніжали схили штучним снігом, застосовували хімічні засоби проти танення, у багатьох місцях так і не вдалось затримати достатньо снігу, особливо через денну плюсову температуру.

Джерело: Журнал "Турбізнес. Tourbusiness" (січень 2008)
www.tourbusiness.com.ua