Яке найменше місто в Польщі? Чи знаєте ви історію виникнення польського національного гімну? Чи знаєте, що в портмоне поляків мали бути «лехи» замість «польських злотих»? Читайте наші статті, і дізнаєтесь про те, що може не знати навіть поляк : )

Прапор і герб

„Хто ти? Маленький поляк. Білий орел – це мій знак ” – цей вірш колись у Польщі знав кожен першокласник. І хоча сьогодні популярність цих рядків дещо менша, кожна польська дитина знає, що на гербі її країни орел, а на прапорі два кольори – білий і червоний.

... Ще зі стародавніх часів орел визнавався птахом божественним. Йому приписували силу, відвагу і геніальність. За відомою легендою, орел на гербі Польщі з’явився завдяки засновникові держави Полян – Леху, який проїжджаючи околицями сьогоднішньої Познані, настільки захопився виглядом орла, що сидів високо на гнізді, що вирішив помістити цього гордого птаха на своєму прапорі і заснував на цьому місці місто під ім'ям Гнєзно.

Вперше як символ польської держави орел з'явився на динарах Болеслава Хороброго, виготовлених з нагоди історичної зустрічі в Гнєзно в 1000 році. І хоча птах на монеті не нагадував нинішнього геральдичного орла, але в ньому можна було впізнати  білоголового орлана. Утім офіційно білий орел з короною на голові був визнаний гербом польської держави під час коронації Пшемислава II в 1285 році. І саме тоді птаха зобразили на червоному тлі.

Символ орла виявився сильнішим, ніж сама держава. Герб витримав поділи Польщі, війни і різні політичні устрої країни. Але в комуністичній період гербового орла позбавили корони, яку йому повернули лише в кінці 1989 року. Сьогодні на гербі Польщі можна побачити орла, що відповідає зображенню за проектом 1927 року професора Зиґмунда Камінського.

Кольори на гербі не випадкові. У слов'янській культурі білий колір позначав чесність і доброту, червоний був кольором мужності. Слідуючи вимогам геральдики, ці кольори перенесли на польський прапор – колір герба (білий) угору, колір фону (червоний) – униз. Вони розташовані на прапорі в двох рівнях горизонтальними смугами однакової ширини. Відтінок кольору визначений тривимірними параметрами і завжди однаковий.

Гімн

Спочатку ця пісня була відома як "Пісня польських легіонів в Італії". Вона була написана Юзефом Вибіцьким (Józef Wybicki) літом 1797 року спеціально для польських легіонерів, які прагнули повернутися до Польщі. Цю пісню співали як мазурку; головною піснею країни вона стала, вигравши велику конкуренцію серед інших, популярних і шанованих поляками пісень: "Рота", "Богородиця", "Варшав’янка" та "Боже, Ти, котрий Польщу…".

Державний гімн Польщі ще називають "Мазуркою Домбровського" (від мелодії) або "Jeszcze Polska nie zginęła" (від перших слів твору). Слова написав Юзеф Вибіцький в Італії як пісню польських легіонів, які воювали на боці Франції під командуванням Яна Генрика Домбровського. Автор музики, яка спирається на мотиви народної мазурки з Підляшшя - невідомий. Оригінал мав шість куплетів, сьогодні співається чотири.

„Мазурку Домбровського” створили в один із найтрагічніших періодів польської історії. Придушення повстання Тадеуша Костюшка, третій переділ Польщі, еміграція тисяч поляків, - це все пригнічувало і лякало. Нова пісня полетіла через кордони, вселяючи віру у перемогу й відразу стала популярною. З того часу "Мазурка" завжди супроводжувала поляків як в радісні, так і тяжкі для країни хвилини: звучала там, де боролися повстанці і солдати, закликала до бою, вселяла надію, об‘єднувала людей, розкиданих по всьому світу.

Державним гімном Польщі "Мазурка Домбровського" офіційно стала 26 лютого 1927 року.

Рукопис «Мазурки» загубився під час Другої Світової війни. Є дані, що нащадки Вибіцького зберігали текст у берлінському банку, який був знищений під час бомбардування. Припускають, що рукопис міг бути вивезеним до Росії. Для шукачів старовини цей манускрипт один із найбажаніших атерфактів.

За часів Польської Народної Республіки були спроби замінити гімн на новий, але невдалі.
Поляки настільки шанують свою історію, що створили Музей Національного Гімну в Бендоміні (в садибі Вибіцьких, де народився автор слів)– єдиний музей у світі, присвячений головній пісні держави.

Мова

Перша фраза, записана польською мовою, належить чеському селянину з Брукаліц, який звертався до своєї дружини-польки. А задокументував цю фразу німецький чернець у хроніках, які вів латинською мовою.

Сповнена турботи фраза: «Day, ut ia pobrusa,a ti pociwaj» читалася „дай, ать я побрушу, а ти опочивай” (“відпочинь собі, а я молотиму”), сказана чеським селянином Богуславом до його дружини-польки, коли та молола зерно на ручних жорнах, датується 1270 роком і записана в хроніці “Генриківська Книга” (Księga Henrykowska), що описує повсякденне життя ордена цистерціанців у місті Генрикув.

Цінний 100-сторінковий документ зараз знаходиться в колекції Архієпископського музею в місті Вроцлав.

• Давньопольска мова — до 1500 року;
• Середньопольська мова — з XVI ст. по другу половину XVIII ст.
• Новопольська мова — з другої половини XVIII ст.

З 1989 року Польща - багатопартійна республіка. Після часів тотального панування Польської Об’єднаної Робітничої Партії (Polskiej Zjednoczonej Partii Robotniczej) - це була велика зміна. Сьогодні партію може заснувати кожен, слід тільки здобути відповідну підтримку прихильників.

Зміна устрою спричина зміни в економіці. Почалися реформи. Багато об’єктів виробництва було приватизовано, багато суттєво реформовано. І економічні показники країни пішли вгору. Все це дало можливість для Польщі долучитися до Західних економічних структур. У 2004 році Польщу було прийнято до Європейського Союзу.

Як економічно та політично стабільна країна Польща є сьогодні виробником і експортером стабільності в регіоні і в Європі.

Для України демократична Польща завжди була і залишається добрим сусідом. Поляки розуміють, що безпечний світ – це світ горизонтів, а не кордонів. Тож вони прагнуть до того, щоб східні кордони Польщі не стали новою “залізною завісою”, яка розділяє Європу. Зі своїм розташуванням і досвідом Польща може стати співтворцем східної політики Європейського Союзу.

Адміністративний поділ

16 воєводств, 314 повітів (районів) i 2478 ґмін (управ) – це територія Польщі. До історичного трирівневого адміністративного поділу країна повернулася в 1999 році після 23 років невдалого адміністративного експерименту.

Поділ Польщі на воєводства, а воєводств на повіти і далі - на ґміни має історичне коріння. Оскільки воєводства почали формуватися вже в епоху регіонального розділу Польщі, а формально закріплювалися на зламі XIV-XV століть. Повіти не набагато молодші – їх почали виділяти в другій половині XIV століття. Ця структура адміністративного поділу існувала століттями і була замінена лише в 1975 році, коли були ліквідовані повіти і створено 49 невеликих воєводств.

Після 23 років повернено трирівневий поділ на великі воєводства, які після вступу Польщі в ЄС можуть конкурувати з іншими регіонами. Утворення нових воєводств супроводжувалося бурхливими дискусіями. Бурхливий протест, наприклад, жителів Ополя і Кельце призвели до появи більшої кількості воєводств, чим намічалося (окремо було утворено Опольське воєводство із центром в Ополі і Свєнтокшиське воєводство з центром в Кельце).

І процес на цьому, можливо, не зупиниться, оскільки не замовкають вимоги створення Середньопоморського (хоча вже є Західнопоморське з центром в Щеціні і Поморське з центром в Ґданську) і Старопольського воєводств.

Найбільше – Мазовецьке воєводство займає за площею 11% території Польщі, найменшим є Опольське. У найбільш густонаселеному Сілезькому воєводстві на 1 км² в середньому проживає 381 особа. І безлюдними в порівнянні з ним здаються такі як Вармінсько-Мазурське воєводство з 59 осіб/ км² чи Підляське, в якому 60 осіб/ км².

Серед міських повітів найбільшою є Варшава, а найменшим (хоча при цьому найбільш самим густонаселеним – 4210 осіб/ км²!) Свєнтохловіце в Сілезькому воєводстві. Серед земських повітів найбільшим за кількістю населення вважається Познанський, а найменшим Сейненський повіт.

Найменшою за площею вважається ґміна Гурово Ілавецьке в Бартошицькому повіті. Найгустіше - населена ґміна Пястув (4002 осіб/км²) у Прушковському повіті, а найбільш “безлюдною” є ґміна Нове Варпно (менше ніж 10 осіб/км²) в Поліцькому повіті.

Comments

B

i

u

Quote

Code

List

List item

URL

Name *
Email (For verification & Replies)
Code   

Submit Comment

Show/Hide Comment form