Запущені за часів ПНР, польські палаци і замки останнім часом повертають собі колишню пишність. Старовинні резиденції могутніх знаменитих родів часто перетворюються і в оригінальні готелі.

На противагу до великих анонімних готелів, палаци – це місця із власною атмосферою і справжніми господарями. Досить заглянути до палаців у Кренгу на Помор'ї, в Пашкувці під Краковом. Або до барокової Ломниці, яка є лише частиною унікальної в європейському масштабі долини палаців і садів в Єленьогурській улоговині.

Ті, хто прагнуть відчути атмосферу рицарської епохи, повинні пройти стежками хрестоносців, побачити гігантські готичні замки в містах Квідзин, Свєцє, Голюб-Добжин і, звичайно, в Мальборку. Любителям ренесансу, які вже добре знають Вавель, рекомендуємо подивитися колишню резиденцію Пястів у Сілезії – Бжег.

Замки та палаци мають своїх патронів, також і надприродних. У найбільшій нижньосілезькій фортеці Ксьонж все ще живе легенда про красуню Дейсі і її загублене перлове намисто. Інша красуня – пані Валевська – патрон палацу у Вальовіцах, де з'явився на світ її син, плід кохання з Наполеоном. Кажуть, що замок у Хенчинах начебто відвідує дух коня, а по внутрішньому двору фортеці в Недзіце блукає інкська принцеса.

Пщина – це один п'яти польських палаців, де вдалося зберегти оригінальний інтер'єр, разом з палацами Курник, Козлувка, Ланьцут і Вілянув. А ось від найбільшого польського замку - Кжижтопоже - залишилися лише розвалини і легенди про мармурові годівниці в стайнях. Від декількох імпозантних пястовських замків-фортець на юрському Маршруті Орлиних Гнізд у первісному стані зберігся лише замок в Пєсковій Скелі.

У польських замках залишилася рицарська культура, проводяться турніри та костюмовані бали – все, як колись. Деякі з цих об'єктів ініціюють сучасні культурні заходи. У Антоніні, мисливському палаці Радзівілів, проходять концерти Шопенівського фестивалю, а в старовинній оранжереї Станішова, колишній резиденції князів Реусс, створена художня галерея, де виставляються молоді автори.