Похід Лайконіка – це народна забава, яка є унікальним елементом краківської фольклорної традиції.
З такою назвою – Lajkonik – у Кракові є пекарня, кав’ярня, цукерня і автобуси… Але Лайконік, Похід Лайконіка – це народна забава, яка є унікальним елементом краківської фольклорної традиції. Свято зустрічі Лайконіка проводиться в перший четвер після свята Божого Тіла. І має цікаву традицію.
Головний герой гри-гуляння - бородатий персонаж у костюмі татарського вершника, який гарцює на начебто коні, прикріпленому до пояса. Лайконік під час свого походу Краковом долає традиційний маршрут від Звєжинця (район Кракова), через жіночий монастир норбетанок (де з рук абатиси отримує символічний викуп), до Головної площі Ринок в компанії групи вуличних музикантів і танцівників.
У 2014 році Похід Лайконіка було внесено до Списку національної нематеріальної культурної спадщини.
Традиція гарцювання Лайконіка вулицями Кракова почалася в XVII чи XVIII столітті. Теперішній костюм був створений відомим польським живописцем і дизайнером Станіславом Виспянським на початку XX століття.
А історія цього дійства така…
Столиця Польщі Краків двічі у своїй історії, в 1241 і 1257 роках, зазнав татарської облоги. З тих історичних подій у краківську традицію увійшли два елементи: краківський гейнал – своєрідний гімн міста, тривожний сигнал, який сурмить сурмач із дзвіниці краківського Маріацького костелу. І Лайконік – персонаж у костюмі татарського вершника, з буздиганом в руці, який наче їде верхи і щорічно на восьмий день після свята Божого Тіла танцює на вулицях Кракова у супроводі народних музикантів, розмахуючи краківським прапором.
Легенда про Лайконіка має початок у XIII столітті. Розповідає, що одного разу жителі Кракова, які займалися сплавом лісу на Віслі, помітили загін татар, що наближався, й на власний розсуд організували оборону, щоб не пропустити загарбників до міста. Протягом декількох годин прості лісоруби не тільки самовіддано утримували позиції, але і зуміли убити татарського хана.
Коли загін татар відступив, переможці радісні повернулися додому, де їх урочисто зустрічали городяни. Усі підтанцьовували на радощах, вигравали на бубнах і дудках, розмахували захопленими ворожими хоругвами. Один з них – чоловік на ім’я Лайконік – переодягнувся в одяг вбитого татарського хана, і саме цей образ став у майбутньому центральною фігурою свята, що відзначається до цих пір.
Біля ратуші Лайконік зустрічається з мером Кракова, від якого отримує «данину» – символічну жменю монет разом з келихом вина. Після тосту за благополуччя міста починається основна частина свята – танець з татарськими хоругвами, народні гуляння та карнавал.
Як будете у Кракові у червні, пильнуйте! Лайконік веселий, але може й піддати дерев’яною булавою роззявам, які трапляються на шляху. Але, вважається, що потрапити під руку Лайконіку – велика удача. Тому приготуйтесь до тумаків і пригостіть веселого вершника хоч цукерками.
