З кожним роком з’являється все більше і більше туристів, які люблять мандрувати на конях. Створюються нові маршрути для верхового туризму. Найдовшими з них на даний час є 600 км Трансбескидської траси і 250 км траси Краківсько-Ченстоховською Юрою.
Розташована між Краковом і Шльонськом Юра займає 2615 км2. Унікального характеру юрського ландшафту їй надають розкидані окремо і більшими нагромадженнями характерні скелі білого вапняку, які сягають у висоту на кількадесят метрів. На найбільший скелях ще й примостилися середньовічні оборонні замки, звані Орлиними гніздами. Подорожувати цими місцями цікаво й пізнавально.
Світ рослин тут багатий – понад 1500 видів, це один з найбільш флористичних регіонів Польщі. Особливо своєрідними є вапнякові узгір’я і яри.
Багатий і різноманітний також тваринний світ. У численних, притаманних для вапнякових скель, печерах водяться кажани. Часто можна зустріти бобрів.
Природною атракцією є також Блендовська пустеля, що неподалік, і яка займає 30 км2.
Краківсько-Ченстоховська Юра - привабливий регіон для туристичних походів на конях; як для коротких прогулянок, одноденних виїздів чи багатоденних рейдів. Нічліжна база для такого відпочинку в цьому регіоні дуже добра, маршрути розмічені і перевірені. Їх приналежність до PTTK є гарантією рівня послуг.
Найпопулярніший відрізок маршруту веде із Нєлєпіце (Nielepice) біля Кракова до Ченстохови. Саме тут найцікавіші природні території та пам'ятки. Ця територія є заповідною, й, повірте, тут є що охороняти.
Маршрут починається від Стайні гуцульських коней у підкарпатських Нєлєпіце. Перший відрізок шляху (8 годин) веде мальовничими теренами через Рудаву, Радвановіце, мальовничу долину Рацлавки, Пачултовіце до Завади. Тут туристи мають дві бази, де можна перепочити або заночувати. Є також де з’їсти самому і що дати для коней.
Другий день (11.5 годин) подорож із Завади до Блендовської Пустелі. Через Зедерман (Увага! Це відрізок, на якому треба буде переводити коней через рухливу дорогу E-40)., далі – Задор Космоловський, руїни замку XIV ст. у Рабштині, Поможанські Скалки, перехрестя Ключе-Хуткі (Klucze – Hutki) аж справді до самої пустелі. «Посеред» пустелі стоїть дороговказ. Можна вибирати ліворуч – до OGTJ "Kontur" у Малобонджу (1.5год.), aбо праворуч – до Карліна (6 год. 45 хв.). У центрі верхової їзди Малобонджа туристи матимуть комфортні умови для себе і своїх коней.
Третій день (8 годин 15 хв.) – це мандрівка кінним шляхом через Блендовську пустелю, чудова переправа через Білу Пшемшу і далі, через низку малих місцевостей, до Підзамча. Тут височіє один із найвеличніших замків на Шляху Орлиних Гнізд – замок Огродзєнєц. Замок зводили з XIV ст., ренесансного вигляду він набув у XVI ст., був дощенту знищений шведами під час «потопу», так ніколи й не виконавши своїх оборонних функцій. З-під замку ще 1,5 години мандрівки до Карліна, де на туристів чекає хороша нічліжна база ОGTJ "Mustang".
Четвертий день обіцяє 6 годин і 45 хв. переїзду від Карліна до Мірова. Шлях веде через Журковіце, Здув, Боболіце. Тут, безсумнівно, увагу привернуть руїни замку, першого з двох, які, яка оповідає легенда, з’єднані таємним тунелем. Замок у Боболіце збудували у XIV ст., а знищений він був, подібно як і інші на Шляху Орлиних Гнізд, під час шведського потопу в 1657 р. За два кілометри від нього є руїни замку-близнюка – в Мірові. Біля самого замку я стайня OGTJ із назвою, яку легко запам’ятати – «Орлине гніздо». Тут приймають і піших мандрівників, і вершників. І вам, звичайно, захочеться побродити замковими руїнами. Може, навіть, уночі…
П’ятий день – це переїзд із Мірова через Лютовець до Злотого Потоку (5 годин 45 хв.). По дорозі минаємо два прекрасні природні заповідники: "Ostrężnik" i "Parkowe".
Прибувши до Осередку OGTJ "Стайня Вікінг" варто трохи часу посвятити на те, щоб оглянути комплекс Палацу Рачиньських (1863 р.), з Двориком Красіньських (I пол. XIX ст.) та прекрасним на 25 гектарів парком.
Останній, шостий день, мандрування Трансюрайським кінним маршрутом (10 годин) веде від Злотого Потоку через Жренбіце і далі біля гори «Пугач» - звідки відходить бічний маршрут (30 хв.) до OGTJ "Стайня Білий Бір" – та руїн замку в Ольштині.
Це надто скорочений, але цілком практичний, опис мандрівки верхи некоротким, але й нескладним маршрутом відносно рівнинною Польщею. Кожен на свій смак може його продовжити чи скоротити, більше часу присвятити екскурсіям чи відпочинку в Осередках.
За цим посиланням є адреси усіх осередків, які приймають вершників на Краківсько-Ченстоховському маршруті, з описом послуг http://szlaki.pttk.pl/konne/ogtj01.html
Цікаво знати:
У Польщі верхова їзда як вид спорту і рекреаційно-туристична дисципліна має давні традиції. Повелись вони із муштри військової кавалерії. Польська кавалерія була славна на всю Європу! До XVIII століття польська школа верхової їзди була найкращою. У польській традиції усі найбільші урочистості – прийоми, подорожі, полювання – відбувалися верхи.
Через втрату незалежності поляки перестали виступати у кінних змаганнях з патріотичних мотивів - щоб здобутки їх спортсменів не зараховували під прапором іншої держави. Натомість розквітла верхова їзда, так звана, цивільна – тобто тривалі прогулянково-туристичні походи в терен.
З відновленням незалежності, у проміжку 1923-1939 рр.- до початку Другої світової війни, польські вершники знову здобули багато успіхів на європейській арені та в Сполучених Штатах Америки. Спортивні наїзники того часу також були в основному офіцерами польської кавалерії. Цивільні вершники на іподромах з’явились після 1927 року.
На сьогодні, за різними оцінками, вважається, що кількість вершників у Польщі сягає понад 300 тисяч, в тому числі 30 тисяч – ті, хто активно пов'язані із кінним спортом і зареєстровані в Федерації кінного спорту Польщі: вершники, судді, технічні працівники, ветеринари, інструктори, які мають спеціальні сертифікати. Це дуже багато. Для порівняння, в теніс у Польщі грає лише 25 тисяч осіб.
Зараз у Польщі близько 1500 суб’єктів підприємництва, дотичних до кінного спорту, відпочинку і туризму. Більшість з них – новоутворені клуби і кінні центри, а також агротуристичні об’єкти, що належать приватним особам. Серед них і колишні державні об'єкти, які перейшли у приватні руки і були модернізовані.
Щороку проходить понад 150 імпрез загальнопольского масштабу, 650 регіональних змагань, біля п’ятисот аматорських заходів. На даний час є 3,7 тис спортсменів.
Все більше кінно-спортивних центрів мають сертифікати PTTK (Польського туристично-краєзнавчого товариства). На маршрутах можна розраховувати на добру пораду, професійну консультацію, інструкторів, допомогу, нічліг.
