Warsaw 23.9 ºC
Контакт з нами

orla2.jpg

Хто буває у Татрах, не міг не чути про Орлиний Шлях. А якщо чули про цей найскладніший маршрут, то чули й про легендарну драбинку на ньому. Драбина кріпиться до прямовисної скелі й перевіряє відвагу туристів.

Нещодавно драбину міняли; як час від часу міняють ланцюги, металеві сходи та інші елементи підстраховки у складних місцях. На зміну знаменитій драбині прикріпили нову конструкцію, яка є ширшою, довшою та зручнішою. На думку адміністраторів Татранського національного парку, вона буде безпечнішою для туристів.

При демонтажі старої драбини виникло питання: скільки часу вона висіла на татранській стіні. Конструкцію дослідили, й все вказує на те, що це та сама найперша драбина, яка була встановлена під час прокладення маршруту Орлиним Шляхом.

Маршрут Orla Perć  проклали на початку ХХ століття. Автором ідеї вважають ксьондза Валентія Ґадовського. Священик у супроводі провідників у червні 1904 року пройшов хребти від Великого Верху до Заврату з наміром розмітити другу частину Орлиного. Тут виникла шалена ідея спуститися прямовисною скелею.

Дротові троси Ґадовский привіз із  віденського Alpen – Club – Verein. У Тарнові виготовили гачки, затискачі, сходи та драбину. Усі металеві частини ( у т.ч. драбину) робив відомий тарнівський слюсар Альфред Ленчевський, 1877 р.н., майстерня якого була на вулиці Пресвятої діви Марії, в десяти хвилинах пішки від Вищої семінарії, де Ленчевський читав лекції.

Кріпили драбину легендарні татранські провідники: Клеменс Бахледа та Якуб Вавритко, тестував сам отець Ґадовський, після чого його стали називати «залізним ксьондзом».

Отже драбині майже 120 років! Її планують передати у  музей Татранських гір, який будується в Закопаному – філію Татранського музею.

Сьогодні легко сказати – поміняти якийсь там елемент гірської підстраховки.  На початку ХХ століття єдиним способом вбудовування металевого захисту в скелю було вкування конічних отворів і заливання їх гарячим рідким свинцем. Ришард Суський, який розібрав давню драбину, стверджує, що вона була вмонтована у скелю саме таким чином.

Використання свинцю підтверджує на вік драбини, бо якби її встановили ​​пізніше, то використали б інший матеріал. Тож 8-метрова татранська драбина – приклад доброї слюсарської роботи ХХ ст. з легендарною історією.

orla3.jpg

Загалом історія маркованих туристичних маршрутів у Польщі і Татрах починається з 1873 року, коли засновали в Польщі першу туристичну організацію – Татранське товариство. Одним із завдань товариства було зробити доступними для туристів мальовничі та невідомі місця в Татрах.

Найперший маркований туристичний маршрут з’явився на північному боці Татр: від Ящурівку до притулку в долині Розтоки (1877 рік).

Усі розмічені шляхи в Татрах зараз туристичні. У тому числі Orla Perć, яка не є надмірно екстремальною. Але високі гори не можна недооцінювати. Як казав «залізний ксьондз» –  «гори лікують від педантизму, розвивають спритність і, насамперед, відновлюють розум».  

Але здоровий глузд потрібен і перед виходом у високі гори.