Warsaw 17.2 ºC
Контакт з нами

Collegium Majus.3.jpg

Музей Ягеллонського університету відкрив свої двері 6 травня 1964 року. Музей розмістився в Collegium Maius, найстарішій будівлі Краківської академії, історія якої сягає 1400 року. Каролю Естрайхеру, автору концепції музею, вдалося реалізувати проєкт, який здавався нездійсненним за часів комуністичного режиму в Польщі – неоготичну будівлю, перебудовану в XIX столітті, повернули до ренесансної форми.

П'ятсотлітня історія Collegium Maius відображає бурхливу історію Кракова. Спочатку університет називався Королівським колегіумом, оскільки саме король Владислав Ягайло купив будинок у родини Пенчерів. Однак, коли в середині XV століття поруч збудували Collegium Minus (де  містилися загальна зала, лекційний зал і помешкання професорів), за будівлею назавжди закріпилася назва Collegium Maius.

У  Collegium Maius розміщувалися два факультети: богословський і вільних мистецтв, а згодом – і медичний факультет. З роками Collegium Maius розширювався. Польський історик, поціновувач Кракова і університету Анджей Хвальба відзначав: "Collegium Maius побудований під впливом празьких, італійських та німецьких будівель. Особливо багато схожості між ним і празьким Каролінумом, звідки вийшло багато професорів і архітекторів". Дехто також порівнює будівлю з Сорбонною в Парижі та вже неіснуючими будівлями італійських університетів.

Від самого початку існування університету книги збирали в Collegium Maius. На початку XVІ століття до комплексу будівель колегіуму додали бібліотеку. "Результатом стала бібліотека з читальним залом, одна з найсучасніших і найпишніших у Європі. [...] Бібліотека була добрим знаком інтелектуальної атмосфери університету і Кракова в епоху раннього Відродження", – писав Анджей Хвальба.

У період поділів Польщі будівлі, що складали Collegium Maius, повністю зайняла Ягеллонська бібліотека. Поворотним моментом в історії як Колегіуму, так і бібліотеки став час, коли Collegium Maius перебудовали у стилі неоготики (будівничий університету – Кароль Кремер).

Багаторічним (1827-1908 рр.) директором Ягеллонської бібліотеки був Кароль Естрайхер-старший. Увійшов в історію польської культури як автор знаменитої "Польської бібліографії" і керував Ягеллонською бібліотекою протягом тридцяти семи років.

Справа життя Кароля Естрайхера-старшого стала близькою його онукові, який успадкував ім'я діда,

У 1949 році Кароль Естрайхер-молодший (1906–1984 рр.) виступив з ініціативою комплексно відреставрувати будівлю і надати їй первісного вигляду, як до XIX століття. Це було надзвичайно коштовне починання в той час, коли подібні ініціативи не користувалися прихильністю влади. Досить сказати, що Королівському замку у Варшаві довелося чекати чверть століття на рішення про його реконструкцію. Відновлення бібліотеки у Кракові вмістилося у шість років.

Бачення Кароля Естрайхера було наступним: "Це не буде музей у класичному розумінні цього слова. Це буде жива, бо дієва, університетська будівля, в кімнатах якої молодь і професори сидітимуть серед пам'яток минулого".

Церемонія відкриття музею відбулася 6 травня 1964 року, в 600-ту річницю заснування Ягеллонського університету. Церемонія не була пишною. Естрайхер записав у своєму "Щоденнику випадковостей": "Відкриття без Лепшого [Казимира Лепшого, ректора Ягеллонського університету]. Мало людей. І добре, менше галасу. Клімашевський говорив про мій внесок у створення Музею. Потім – про внесок інших. Про себе якомога менше...".

У 1951 році Кароль Естрайхер став директором Музею Ягеллонського університету. Він обіймав цю посаду протягом чверті століття. Спочатку ремонт будівлі та організація експозиції, а потім розширення фонду пам'ятних речей стали чи не найбільшою пристрастю Естрайхера.

Постійна експозиція музею, яку досі можна бачити в Collegium Maius, сповнена цікавинок Естрайхера.

Після виходу Естрайхера на пенсію протягом наступних трьох десятиліть директором музею був Станіслав Вальтось, а сьогодні заклад очолює Кшиштоф Стопка. З нагоди 60-річчя Музею 7 травня відкрилася виставка "Pan na Collegium Maius. Спадщина Кароля Естрайхера-Молодшого".

Джерело: Музей історії Польщі