Warsaw 18.9 ºC
Контакт з нами

Zal_z.jpg

Залип'я – невелике село у  Домбровському повіті, неподалік від Тарнова в Малопольському воєводстві. Тут барвисто по-весняному увесь рік! 

Особливість Залип’я – кольорові розписи на стінах будинків. 

Незалежно від пори року, можна насолодитися надзвичайними краєвидами, потішити око і душу фантазійно складеними букетами квітів, які прикрашають усе, що можна розмалювати: будинки, паркани, хліви, колодязі навіть собачі будки. Квіти намальовані на тривалих матеріалах, щоб тішити якомога довше.

А все почалося наприкінці ХІХ століття, коли  місцеві жінки хотіли хоч трохи врятувати вигляд своїх домівок. У той час були ще курні хати, печі яких нещадно коптили сажею. Дим виходив через спеціальний отвір в даху, а сажа і пил осідали на стінах.

У таких умовах жінкам непросто було наводити лад, але вони  намагалися тримати хати в чистоті. Регулярно білили стіни і, замальовуючи сліди сажі, робили різних розмірів кружальця.

Досить швидко, як для бідних галицьких районів, вже в першому десятилітті ХХ століття, дівчата-галичанки почали використовувати в розписі не лише цятки, а й сміливіше компонувати візерунки, в яких переважали квіти та завиванці. Для цього використовували кольорові порошкові фарби, розчинені в молоці. Фарби і спосіб малювання перейняли у маляра з парафіяльного костелу в Грембошові. Розмальовували хати не тільки всередині, а й зовні.

Стіни їхніх будинків нагадували барвисту галявину, і все більше поціновувачів також хотіли прикрасити свої бідні хати. Малюнки щоразу були неповторні, залежали від задуму та майстерності авторки і, що важливо, малювалися вручну, без використання трафаретів. Так є і сьогодні, кожен розпис – це унікальна візитівка автора.

Варто згадати пані Феліцію Цурилову, яка свій перший малюнок зробила в десять років. Дівчинка скористалася відсутністю батьків, які поїхали на ринок в Тарнів, і розмалювала стелю. Феліція продовжувала малювати, перетворивши своє захоплення на справу життя, стала живою іконою народної творчості, преса називала її «першою леді польського села».

Саме пані Феліція організувала щорічний конкурс на найкрасивішу хату в Залип'і,  який прославив село на всю Польщу.

Будинки, розписані пані Феліцією,, здобули славу ще за її життя і стали етнографічною пам'яткою.

Будинок малярок, садиба Феліції Цурилової та парафіяльний костел є головними визначними пам'ятками Залип'я.

Будинок малярок в Заліп'ї

Звідси варто почати оглядини села. У музеї отримаєте мапу з позначеними на ній різнокольоровими будиночками. Загалом у мальованому селі є близько 100 господарств, але тільки 40 з них прикрашені барвистими розписами.

Перед хатинкою також є чарівна і фотогенічна криниця. А в самому музеї, який слугує місцевим Будинком культури, можна послухати про традиції розпису хат і придбати сувеніри. Тільки варто заздалегідь уточнити години роботи садиби на сайті.

Парафіяльний костел св. Йосифа Обручника і Пресвятої Богородиці в Залип'ї датується 1949 р. Якщо костел відчинений і нема служби, варто зайти всередину, адже костел також прикрашають барвисті розписи.

Садиба Феліції Цурилової зараз є філіяєю Етнографічного музею в Тарнові, вхід туди платний. До садиби перенесли ще одну будівлю з іншої частини села, і сьогодні все це утворює музей архітектури та народного мистецтва просто неба. Важливо, що будинок пані Феліції, а також інтер'єри залишилися незмінними.

Інші розмальовані будинки у селі не є музейними, і життя в них триває як то у звичайному селі. Не варто  заглядати у кожне подвір’я. Хоча деякі будинки не проти екскурсії за невеликий внесок.

Та все ж село живе своїм сільським ритмом, тут нема ярмаркових сувенірів та гонитви за туристами.