Найбільша концентрація вулканів у Польщі є в Нижній Сілезії. Поствулканічні утворення також можна знайти в Бескидах, Пєнінах, Свєнтокшиських горах та на Сілезькій височині, але їх не так багато, як у сілезькому регіоні.
Вулкани розташовані між Легницею, Єленя-Гурою, Золоториєю та Явором, в Качавських горах та передгір'ях.
Сьогодні ці вулкани вже не діють. Їхній вік оцінюється в 500 мільйонів років. Зараз це пагорби з характерною формою та геологічною структурою.
І високою ймовірністю, що Нижньосілезький край згаслих вулканів буде включений до списку світових геопарків ЮНЕСКО.
Як повідомляє Польський геологічний інститут, згаданий геопарк вже пройшов довгий шлях сертифікації і отримав позитивну оцінку комісії.
Тепер залишилося дочекатися оголошення списку, яке відбудеться через два тижні, 27 березня.
Це буде третій такий геопарк у Польщі, перший у Нижній Сілезії та один з 196 у світі.
Світові геопарки ЮНЕСКО – це місця, де популяризують і зберігають геологічну, природну та культурну спадщину, водночас активізуючи місцеву громаду. Земля вимерлих вулканів, як випливає з назви, – це насамперед колишні вулкани, або, власне, залишки вулканічної діяльності, що збереглися в тій чи іншій мірі: гірські породи та мінерали, а також форми рельєфу. Крім того, вони походять не від одного, а від трьох епізодів вулканічної активності, розділених сотнями мільйонів років.
Першим геопарком, у Польщі, який отримав звання Світового геопарку ЮНЕСКО, була "Мужаковська дуга". Геопарк частково розташований на території Любуського воєводства, інша частина лежить на німецькій стороні. Його геологічні цінності доповнюються цінними природними лісовими комплексами та садовими композиціями.
Другий польський геопарк ЮНЕСКО - Свентокшиський геопарк - характеризується унікальною в європейському масштабі геологічною спадщиною, а також тісно пов'язаними з нею історичними та культурними цінностями регіону. Він розташований на території міста Кельце та чотирьох сусідніх гмін.
