Фридерик Шопен – піаніст-віртуоз та варшавянин із міжнародною славою. 18-й міжнародний конкурс імені Шопена, який мав відбутися восени 2020 року, через пандемію перенесли на цей рік.
Конкурс академічних піаністів пройде у Національній філармонії у Варшаві з 2 по 23 жовтня цього року. Це чудовий час, щоб вирушити слідами польського видатного композитора та побачити Варшаву в осінніх барвах.
Прогулюючись вулицями польської столиці, знайдете багато місць, пов’язаних з Шопеном: палац Казімежовський, де Фридерик навчався, палац Чапських, де він проживав, костел Res Sacra Mise, де давав фортепіанні концерти.
У костелі Візитек, в якому проходили обов’язкові недільні меси для молоді Варшавського ліцею, молодий Фридерик грав на органі, а в Президентському палаці, розташованому поруч, де зараз резиденція Президента Польщі, юний талант з'явився на публіці вперше. Концерт 8-річного хлопця викликав великий інтерес та увагу варшавської преси.
Пізнаючи Варшаву часів Шопена, увійдіть до костелу Святого Хреста. У одній із колон, у спеціальній урні, поховано серце композитора, яке після його смерті привезла з Парижа сестра Фридерика - Ізабелла.
Якщо хочете дізнатися більше про творчість віртуоза, відвідайте Музей Фридерика Шопена. Там побачите, поміж іншого, рукописи листів та композицій, а також безцінне фортепіано, на якому композитор грав останні два роки свого життя. Сучасне оформлення та мультимедіа в поєднанні з оригінальними речами музиканта створюють враження, що ми в гостях самого Фридерика Шопена. У Музеї Шопена матимете багато знань та мистецького досвіду.
Так само, як мистецтво художників-імпресіоністів можна по-справжньому зрозуміти лише побачивши на власні очі іржаві ліси під Парижем, зарості, штиль на воді чи луки, так і музика Шопена стає дійсно зрозумілою серед найбільшої колекції Шопена у світі. Колекцію збирають із 1934 року. У ній є понад п’ять тисяч пам’яток. Автографи та перші видання творів Шопена, його листування, пам’ятні речі, документи, видання творів композитора, а також картини, графіка та скульптури. Особливо цінними вважаються шопенівські «богомази», тобто рукописні нотатки та малюнки в збережених календарях 1830-х років.
Серед томів бібліотеки Шопена чільне місце посідає книжкова премія для Фридерика Шопена, коли він був старшокласником. Частина автографів із колекції Музею Шопена у Варшаві 1999 року внесена до списку ЮНЕСКО «Пам’ять світу». У колекціях музею також є перші відомі датовані зображення молодого композитора, зроблені в альбомі Елізи Радзивілл. Є медаль із зображенням Шопена авторства Бові та камея Луїджі Іслера, датована 1842 роком. Малюнки Теофіла Квятковського, друга Шопена, зображують композитора в алькові. Картинам «Шопен у домашньому вбранні» та «Останні миті Шопена на смертному одрі» реальності додає пасмо волосся Фридерика та засушені квіти з його смертного ложа.
Своєрідними музичними імпресіями є особисті дрібнички, до яких Фридерик Шопен торкався щодня: золотий годинник, зошити, олівець, брелок, запонки, коробка для цукерок та хустина з монограмою. На малюнку Антонія Кольберга зображені члени сім’ї біля фортепіано. Посеред вітальні музею стоїть останнє фортепіано Фридерика фірми Ігнація Плейеля 1840-х років. Експозиції зроблені таким чином, що кожен, хто приходить у гості до Шопенів, знайомлячись із життям сім'ї та композитора зокрема, уповні відчуває його творчість, тугу за Польщею, що вчувається в музиці Шопена.
