21 березня розпочинається календарна весна. Це час, коли все навколо пробуджується до життя. Це улюблена пора року, на яку ми чекаємо з нетерпінням. І це також добрий час на те, аби пізнати польські звичаї і традиції. Подорожуючи нашою країною навесні, ми проїжджаємо повз жовті від кульбабового цвіту поля і яскраві поляни ріпаку. Придорожні верби вибухають зеленим листям.
Весняні польські дороги заведуть вас у цікаві місця, пов’язані з місцевими звичаями і незвичайними традиціями. Найважливіша серед них – це… польська гостинність! Її ви особливо відчуєте у польському селі, де, окрім чудово організованих і облаштованих господарств зеленого туризму, знайдете мальовничі краєвиди, культурне багатство регіонів, а також розмаїття традиційних і місцевих продуктів.
Весна – це також Великдень з яскравими подіями і барвистими обрядами. Великдень може стати чудовим приводом для подорожі Польщею задля участі у заходах і релігійних обрядах, пов’язаних з цим Великим Святом.
Перший день календарної весни є особливим, переповненим містикою. Він поєднує в собі давні і сучасні звичаї. Одна з найбільш популярних традицій, що походять ще від поганського слов’янства, є утоплення Марени. Марена (польською Маженна) – це солом’яна лялька, оздоблена стрічками, коралями чи іншими прикрасами, яка символізує слов’янську богиню зими і смерті. Занурення Марени у воду (іноді – попередньо трохи підпаленої), має завершити зиму і принести давно очікувану теплішу і більш погодну ауру і добрий урожай цього року.
Нова традиція, яка відзначається в перший день весни, - це День прогульника (Dzień Wagarowicza). Цього дня учні масово прогулюють заняття, «вагарують»: залишають школи і відправляються на лоно природи, святкуючи завершення зими. Це неформальне свято учнів дедалі частіше стає «легалізованим» з боку керівництва освітніх закладів: організовуються імпрези у парках, у лісі чи біля води. Святкування можуть також поєднуватися з обрядом утоплення ляльки Марени.
Водночас абсолютно сучасний весняний звичай, який народився в Польщі разом із поверненням Національного Свята 3 травня у 1990 році, це… барбекю на природі.
Вільний від роботи день 3 травня у поєднанні з вихідним днем у Свято праці 1 травня часто творить так званий «довгий вікенд», під час якого в кожному куточку Польщі – на дачах, на луках, у садах і місцях, спеціально призначених для грилю, витає специфічний запах смаженої ковбаски та інших м’ясних смаколиків, якими смакують переважно в родинному колі, з приятелями і знайомими.
