Warsaw 7.8 ºC
Контакт з нами
Музей історії польських євреїв ПОЛІН

Музей розташований у будівлі, побудованій в 2009–2013 рр. за проектом фінських архітекторів на чолі з Райнером Махламякі. Проект отримав приз на міжнародному архітектурному конкурсі у 2005 році. Музей почав свою діяльність у новому приміщенні у квітні 2013 року, постійна експозиція була відкрита в жовтні 2014 року.

У вересні 2014 року музей додав до своєї назви слово «Полін» («Польща» на івриті), посилаючись на легенду про появу на землях перших польських євреїв
У Варшавському музеї ПОЛІН історія представлена як місце зустрічі різних культур, мов і релігій.

„Надзвичайний, динамічний хол та світлий, відкритий простір є втіленням гасла  „музей життя” – написано в  обґрунтуванні нагороди в категорії „найкращий проект комерційного будинку, або будинку громадського вжитку, будову якого закінчено у 2013 році.”  Музей, проект якого розробив фінський архітектор Райнер Махламакі, переміг інші відомі проекти, зокрема: „Poznań City Centerˮ, вокзал, поєднаний з торговим центром у столиці Великопольщі, а також торгівельно-офісний  центр „Plac Uniiˮ в Варшаві.

Площа музею в Варшавському Муранові, центрі колишнього єврейського кварталу, який називали Північним Кварталом, на історичній території Варшавського гетто складає 12,8 тис. м2. Його запроектовано у формі куба зі скляними стінами. Зовнішній шар складається з  панелей, вкритих мідною сіткою. Гебрайські літери утворюють надпис „Полінˮ, який є згадкою про перших єврейських поселенців на польських землях. Символ „П” – це поєднання латинської літери „Рˮ і гебрайської „пейˮ. Вхід до музею має форму гебрайської літери „Тавˮ, якою розпочинаються слова „тарбутˮ („культура”) i „тева” („арка”).

Офіційну назву музею – „Полінˮ, представили за два місяці до його відкриття. З цим словом, яким євреї також йменують Польщу, пов’язана легенда, яка стала головним мотивом галереї  „Лісˮ – першої  доступної частини головної виставки. Тут на кількох скляних екранах представлено анімаційні  зображення рослин та тварин. Завдяки таким ефектам відвідувачі переносяться у середньовічний ліс, до якого прибули євреї,  вигнані у 1492 році з Іспанії, Португалії і Німецьких країн. Згідно з одніє з версій легенди, вони прочитали назву країни як „Полінˮ, що в перекладі з івриту означає „перепочинь тутˮ, інша ж версія говорить про те, що листок з надписом „По-лінˮ впав їм з неба. Легендарний краківський рабин Мойсей Ізерлес, який жив у XVI ст., так писав про Польщу: „У цій країні немає затятої ненависті до нас, такої як в Німеччині. Якби так тривало далі, аж до приходу Месії”.

Разом з галереєю було створено інтернет-платформу „Історії Полінˮ/„Stories of Polin”, де зібрані історії людей з усього світу, в яких розповідається про зв’язок з єврейською культурою. Ці історії можна знайти на сайті: storiesofpolin.com.

Протягом століть єврейська спільнота в Польщі зробила вагомий внесок у культуру країни.Так тривало аж до Другої світової війни, під час якої чисельність єврейського населення в Польщі скоротилася від майже трьох з половиною мільйонів до трьохсот тисяч. Важлива частина експозиції музею присвячена історії Голокосту, проте доволі різнобічно показано також попередню історію євреїв у цій країні.

“На виставці показано у всьому розмаїтті життя і культуру єврейської громади у Польщі. Тут можна прослідкувати всю її історію: від порівняно спокійного, навіть процвітаючого, життя у середні віки до драматичних і трагічних подій. На мою думку, це найважливіше завдання цього музею”, – розповідає директор музею Даріуш Стола.

В комуністичну епоху єврейська тема зникла з громадського дискурсу. Навіть сьогодні мало хто знає про історичну спадщину польських євреїв.

“Переважна частина експозиції Музею історії польських євреїв є важливою для обох націй. Це, якщо можна так висловитись, фотографія з тих часів, коли фотографія ще не існувала: прибуття євреїв до Польщі, їхнє оселення та спільне життя з поляками, іноді непросте. Уся тисячолітня історія польських євреїв представлена на цій виставці”, – зазначає мер Варшави Ганна Ґронкевіч-Вальц.

Головна виставка, яка розміщена у підземеллі будинку, присвячена історії польських євреїв від середньовіччя до сучасності. ЇЇ офіційне відкриття відбулося 28 жовтня 2014 року. Це не традиційний набір стендів із зображенням предметів. Історичну частину виставки розпочинає монета з XII століття з написами на івриті. ЇЇ існування виразно свідчить про те, що у Польщі єврейські купці були ще у ранньому середньовіччі.  

Основна експозиція займає більше 4000 м² простору. Вона складається з восьми галерей які відображають тисячолітню історію єврейської громади в Польщі - колись найбільшого єврейського співтовариства в світі — яке було майже повністю зруйноване під час Голокосту. Експозиція, створена більш ніж 120 вченими і кураторами, включає в себе мультимедійні розповіді з інтерактивними інсталяціями, картини, усні історії.

Надзвичайно вражаючою є також реконструкція даху дерев’яної Гвоздецької синагоги з XVII століття (з території нинішньої України).  Її стеля була встелена казковими кольоровими картинами із зображеннями єврейських знаків зодіаку, фрагментів Тори, рослинними і тваринними орнаментами. Синагога згоріла під час Першої світової війни, але її дах було відтворено за зразком оригінальних ескізів та фотографій, які походять з XIX століття. У Варшавському музеї подібних цікавих місць відвідувачі можуть знайти набагато більше.

На наступних рівнях будинку музею розміщені зали для тимчасових виставок, багатофункціональна аудиторія на 480 місць, освітній та інформаційний центр, дитячий майданчик, кав’ярня та  музейний магазин.

Роботу над проектом музею розпочали у 1995 року завдяки підтримці міжнародних організацій і приватних осіб з усього світу. Десять років потому, в 2005 р., коли офіційно оголосили про створення МІПЄ, патронат над цим проектом обійняв тодішній Президент РП Александр Кваснєвскі. Музей – це перша у Польщі громадсько-приватна установа, створена  спільними зусиллями уряду, місцевого самоврядування і неурядової організації Єврейський історичний інститут.

Коли у квітні 2013 року, з нагоди 70-ї річниці Повстання у Варшавському гетто, будинок музею був відкритий для громадськості, його відвідали перші натовпи. Протягом перших двох днів прийшло 15 тис. осіб, наступного дня – кілька тисяч. Будинок має репутацію найбільш пристосованого до потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями.

На думку ініціаторів МІПЄ, музей є свідченням переломного моменту у взаємостосунках поляків і євреїв, джерелом інформації про польських євреїв та місцем зустрічі культур. У музеї постійно проходять лекції, покази та зустрічі присвячені історії польських євреїв. Важливими темами його діяльності є також:  толерантність, відкритість та різноманітність. Посилаючись на ці цінності, творці музею хочуть показати величезне багатство, яким Польща, будучи багатокультурною країною, володіла протягом століть.