Одна з двох столиць Куявсько-Поморського воєводства із середньовічним міським комплексом, внесеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, один із найважливіших культурних та туристичних центрів Польщі ...
Торунь – рідне місто Коперника
"Торунь з оздобними будівлями та цегляними дахами так чудово виблискує, що мало міст може зрівнятися з його за красою та пишністю". Так про Торунь писав у XV столітті польський літописець Ян Длугош. Це місто було засноване в XIII столітті, а його зачинателями стали лицарі Чорного Хреста. Слід відзначити, що спочатку Торунь розташовувався дещо в іншому місці. Причиною перенесення міста, як слідує із тевтонського літопису, стали постійні підтоплення. За короткий час на новому місці виросли два міста: Старе та Нове, а поміж ними хрестоносці звели свій замок.
Місто ангелів
Про існування двох міст сьогодні нагадують два давні ринки. Посеред Староміської площі височіє монументальна Ратуша. Над її входом висить символ міста – ангел, який тримає ключ і браму з трьома вежами. Ворота брами «наполовину відкриті, а інша половина – наглухо зачинена. Чому так? – можливо запитає хтось. Бо то для ворогів ворота запечатані, натомість для друзів вони відкриті".
Торунський звіринець
Поруч з Ратушею виграє фонтан з жабами, які, за місцевим звичаєм, треба погладити по спині. Що це дасть? Та все просто – щастя! Стоячи біля фонтану, задеріть голову угору, роззирніться – і на одному з дахів побачите чорного кота. Кіт – захисник Торуня. Розпитайте місцевих, чому. Почуєте цікаву легенду. Багато хто дивується, видивившись на ринковій площі осла. Знову ж таки несподіванка – віслюк стоїть на місці, де колись карали. Якось на спину осла посадили непокірних стражів, але не просто посадили – а на металеві стрижні. Суворість покарання доповнювали прив’язані до ніг гирі.... На протилежному боці Ринку, біля лампи, сидить песик Філюсь. У зубах тримає капелюх свого господаря. Кажуть, якщо погладити Філюся по голові, у твою власну прийде мудрість, а якщо потримати Філюся за хвоста, матимеш щастя в коханні.
Дім Артуса
Крива Вежа
Нічний Торунь
Пам’ятник Копернику
Старе місто
Старе місто вночі
Замок
Живий музей пряника
Панорама Торуня
Планетаріум
Готика у дотику
Розташування Торуня на Віслі завжди впливало на його економічний розвиток. Торунь був членом Ганзейського союзу міст. Відголоски тих часів можна побачити, йдучи вулицею Широкою, на якійсь розміщенні герби міст, з якими Торунь вів торгівлю. У минулому про багатство міста свідчили його мури, ратуші, будинки та численні храми. Сьогодні, гуляючи Старим містом Торуня, так само це бачимо. Щоправда, не всі міські ворота, мури, костели витримали випробування часом, але те, що лишилося, досі бере за серце.
Місто Миколая Коперника
У це багате місто прибув якось купець із Кракова. Був ним Миколай Коперник, батько чотирьох дітей, народжених у Торуні. Мав він сина – теж Миколая. До нині залишається загадкою, в якій саме торунській кам’яниці народився майбутній великий учений. Але у костелі святих Янів у Каплиці Коперника є хрестильна купіль, у якій Миколай був охрещений. Йдучи слідами майбутнього астронома, відвідайте музей Дім Миколая Коперника. Частина музейної виставки міститься в будинку, який колись належав Коперникам. На ринку Старого міста, поряд з ратушею, зведено пам'ятник з написом латиною: "Миколай Коперник, торунянин, зрушив Землю, зупинив Сонце та Небо". Хоча все життя ученого пройшло далеко від малої батьківщини, тут його завжди вважали своїм.
Місто пряників
Торунь – це місто пряників. Саме в цьому місті, під пильним оком пряничних майстрів-умільців, гості міста можуть дізнатись про пряники те, що колись було великою таємницею. Серед прекрасних ароматів спецій можете навіть зробити свого власного торунського пряника та забрати з собою як сувенір. Де зробити? Підіть у Музей торунського пряника чи у Живий музей пряника. Найдавніший відомий рецепт пряників походить з медичної книги під назвою "Compendium medicum auctum, тобто: коротке зібрання та опис хвороб, їх видів, причин, ознак, способів лікування, а також різні способи приготування горілки, олійок, сумішей, сиропів, джемів, мазей, пластирів та інших особливих речей, на сім трактатів розділене (...) ".
Фортеця Торунь
Торунь – колишня фортеця. Середньовічні мури мали 12 воріт, понад 60 веж та 2 барбакани. Найвідоміша з веж – Крива вежа. Як говорить легенда, те, що вежа похилилась – це покарання для лицаря-грішника. Кажуть, під вежею треба стати, впершись спиною і головою об мур, а руки витягнути поперед себе. Той, хто зможе встояти у такій позиції, підтвердить чистоту своєї совісті. Найдовший збережений відрізок давніх мурів міста тягнеться з боку Вісли. У ньому вціліли троє воріт, які вели до міста. У XVII столітті, коли на Торунь наступала шведська армія, навколо міста звели бастіони. Через два століття пруси обгородили місто кільцем укріплень окружністю 22,5 км. Під час будівництва фортеці на обох берегах Вісли спорудили понад 200 оборонних споруд, у тому числі 15 фортів. Для неслухняних гостей міста обов’язковим пунктом екскурсії є відвідування форту IV, де прусський солдат навчить порядку.
Торунь хрестоносців
Особливим окремим укріпленням у середньовіччі був торунський Тевтонський замок. Побудований у вигляді підкови, він був першим замком хрестоносців на правому березі Вісли. Початки будівництва замка сягають XIII століття. Зруйнований у середині XV століття торунськими міщанами, він є демонстрацією того, до чого призводить зловживання владою. За легендою, торуняни мали в замку шпигуна-помічника. Був ним кухар Джордан. Він піднявся сходами на вежу й подав сигнал для нападу. Під час атаки вежа вибухнула. Сила вибуху підкинула кухаря у повітря, він пролетів над цілим Торунем і приземлився на одній з брам.
Місто миру
У Торуні у 1411 та 1466 рр. були підписані два мирні договори, які мали припинити польсько-тевтонські війни. За рішенням останнього, Торунь став містом, розташованим у Королівстві Польському. Літописець бачив це так: "У неділю дев’ятнадцятого жовтня після врегулювання та затвердження мирного порозуміння навіки, умови та описи якого складали протягом декількох днів, (...) Король Казимир та Магістр Людвік із численними свитами прийшли особисто на зустріч. Коли вони навзаєм по-дружньому привіталися, запала тиша, а Рудольф, апостольський легат, проголосив вічну мирну угоду між Казимиром, Королем Польським та його королівством, з одного боку, й Людовіком, Прусським Магістром, та Тевтонським орденом – з іншого, щасливо укладеною, (...) "[джерело: Ян Длугош, Аннали ...].
Торунь королівський
І в тевтонські, і в польські часи Торунь відвідували польські королі. Наприкінці травня 1404 р. під час візиту Владислава Ягайла стався певний інцидент, про який літописець Ян Длугош писав так: «Коли протягом цих трьох днів король Владислав об’їжджав з тевтонським магістром вулиці Торуня, аби оглянути розташування міста, якась кухарка обілляла короля Владислава помиями. За наказом Магістра, її одразу ж схопили та мали втопити. Однак доброта польського короля врятувала кухарку від смерті».
Найчастішим гостем Торуня був король Казимир IV Ягеллончик, який відвідував місто 16 разів, провівши тут загалом 14 місяців.
Торунське най...
1500 року на вежі костелу святих Янів повісили дзвін. Назвали його «Туба Деї», тобто «Божа сурма». Тоді це був найбільший дзвін у всьому Королівстві Польському. Дзвін важить понад сім тон, має два метри заввишки та трохи більше двох метрів у діаметрі. Цей дзвін можна побачити, якщо піднятися на костельну вежу. На цій же вежі, з боку Вісли, видно годинник, унікальність якого в тому, що він має лише одну стрілку. Годинник походить із середньовіччя, показує лише годину і розвернутий до Вісли не випадково: він мав служити флісакам – ґуралям, які сплавляли дерево Віслою аж до Балтійського моря. Годинник теж має власну назву – Digitus Dei, що означає «Палець Божий». Для жителів міста служить інший годинник – на ратуші, розвернутий, як і годиться, на ринкову площу.
Багато будівель Торуня привертають увагу та радують око. Так, наприклад, Будинок Під Зіркою (Kamienica Pod Gwiazdą 1697 р.) виділяється незвичайною архітектурою. У ньому цікавий Музей мистецтва Далекого Сходу. У іншому старовинному кам'яному будинку міститься трактир "Під Розумним Фартухом", який з 1700 року по наш час приваблює відвідувачів своєю атмосферою.
Туристів може зацікавити військовий форт часів Другої Світової війни та торунська астрономічна обсерваторія, відкрита для відвідувачів.
З палуб катерів та прогулянкових кораблів, які пливуть Віслою, з мосту або лівобережного оглядового майданчика, можна побачити найкрасивіші панорами міста – одне з чудес Польщі. "Визнання виняткової цінності" Старого міста Торуня помогло йому потрапити у Список ЮНЕСКО – 4 грудня 1997 року. Тому Торунь обов’язково треба побачити. Запрошуємо!
Дізнатись більше можна на сторінках туристичного порталу міста Торуня
