Містечко Тихи? - Соціалізм у всій його красі, – скаже хтось. Спальний район Катовіце, де марно шукати щось гідне уваги. Суцільні багатоповерхівки. Місто багато років намагається здолати цей стереотип. І є такі, що вірять - Тихи можуть бути восьмим чудом світу!
Тихи мали стати соціалістичним ідеальним містом. Після війни один за одним почали з'являтися райони у різних архітектурних стилях - від соціалістичного реалізму до модернізму. У місцевих музеях часів ПНР багато побутових предметів повсякденного вжитку, історії місцевих спортсменів і можна дізнатись про… мистецтво пиття пива. Тихи – це місто малого Фіата та Ришарда Ріделя. Хоча харизматичний лідер групи Dżem загинув майже чверть століття тому, ви все ще можете випити з ним бокал пінистого…
Тихи є одним із найбільших міст Сілезького воєводства. Незважаючи на те, що місто з трьох сторін оточене лісами, тут сильні поривисті вітри, а погода винятково примхлива. А все через Моравську браму - характерне зниження між Карпатами та Судетами, кудою прослизають навіть гальні вітри.
- Ми живемо на протягах, - зітхають тутешні. Але там, де зараз шмигають дошкульні вітри, давніше пролягав торговий шлях з півдня на північ Європи. Завдяки чому в невеликому сільськогосподарському поселенні віддавна процвітали ремесло та торгівля. Але Тихи як місто по-справжньому народилися лише після Другої світової війни.
Місто можна пізнавати різними способами, найпростіше – йти від залізничного вокзалу в центр. Проте найбільш показовою, мабуть, буде подорож із півночі на південь, - такий своєрідний шлях через архітектурні століття та різні бачення міста, які, в кінцевому підсумку, утворюють гармонійне ціле.
При виборі такого маршруту перша зупинка буде на вулиці Асника, а наступні – на площі св. Анни та на центральній площі Району А. Це найдавніша частина нового міста. Тут будівлі у стилі соцреалізму, прикрашені не тільки квітковими мотивами та тваринними візерунками, але й зображеннями робітників. До всього є характерні пам'ятники: робітниці, яка тримає кельму в одній руці, а в іншій - мініатюру будинку; у десять разів збільшеної гірничорудної лампи; статуї шахтаря і сталеливарника.
Далі соцреалізм поступово переходить у модернізм. Перебуваючи біля житлових районів B, C і E, варто зупинитися на площі Бачинського, яка за часів народної Польщі носила ім’я партдіяча, першого і єдиного президента ПНР, офіцера НКВД, переконаного сталініста Болеслава Берута. Тоді тут збиралися першотравневі демонстрації, а також процвітали торгівля та активне громадське життя.
Найбільш характерною будівлею цієї частини міста є будинок, увінчаний чотирма вежами. До недавнього часу тут був кінотеатр "Андромеда", на момент його відкриття – найбільший кінотеатр у Польщі. Його зал може вмістити 650 людей. Неподалік парк з скульптурами Ведмедиків - одного з символів міста.
Наступні житлові райони є прикладом архітектури модернізму, але трапляються й будівлі, які представляють постмодернізм. Тут, насамперед, звернете увагу на приміщення шахтарського Клубу NOT. Клуб запроектований Мареком Дзьєконським і вважається найкрасивішим будинком у Тихах. Будівля нагадує дві, накладені одна на одну, трапеції, при цьому другий поверх більший, ніж перший. Колись тут був закритий елітний клуб, до якого можна було потрапити лише будучи членом Асоціації інженерів та техніків гірничодобувної справи.
У свою чергу постмодерністську архітектуру уособлює костел Святого Духа, зведений на початку 1980-х років за проектом Станіслава Нємчика, відомого як Польський Гауді. За задумом автора, храм формою нагадує ковчег. Його інтер'єр прикрашений, зокрема, іконами Єжи Новосельського.
Дещо поза маршрутом стоїть готель "Піраміда", який також вважається символом міста. Як запевняють його власники, завдяки своїй специфічній формі та розташуванню на чакрамі (місці сили), будівля виділяє позитивну енергію.
Повільна прогулянка уздовж цих райончиків може тривати декілька годин. Але любителі сучасної архітектури та історії, безумовно, не матимуть відчуття втраченого часу. Місто виглядає як "велика виставка архітектурних стилів просто неба".
Любителям пива слід обов’язково завітати у Музей Тиських Княжих броварень. Золотистий трунок варять у Тихах з 1613 року. У XIX столітті місцева пивоварня була однією з найбільших в Європі, а через кілька десятиліть експортував пиво навіть у Південну Америку!
Сьогодні Музей лежить на Маршруті пам’яток техніки ( Szlak Zbytków Techniki).
Музей розмістився в невеликій каплиці євангелістів з 1902 р. Тут, поміж іншого, є колекції старих пляшок, фотографій та робочих інструментів. Але відвідувачі можуть також бавитись різними інтерактивними новинками. Екскурсії проводяться кількома мовами, представлений навіть сілезький діалект. Є майстер-класи з експертом дегустації пива, так званим пивним сомельє. А можна тихо випити пива в Тихах самому. Дуже приємний музей у цілому!
Нехай Тихи не мають таких шансів стати туристичним центром як Краків, Гданськ чи Вроцлав. Однак місто по-своєму цікаве, з власним характером і вишуканим пивним присмаком. Цілком добра ідея – відвідати Тихи на вихідні!
