Як загинули цистерси з Пшементу, і що спільного з тим має Данте? Що можна побачити з найвищого у Польщі дерев’яного оглядового майданчика? Хто такий Бартек з Пекла й чому він вітає американського президента?
Знайти відповідь на ці, здавалося б дивні, питання можна відвідавши Пшементський ландшафтний парк, розташований на краю Великопольщі.
Пшементський ландшафтний парк – це:
• Оглядова вежа неподалік великопольского Сєкова – найвищий такого типу дерев’яний об’єкт у Польщі. Сягає у висоту 30 метрів. Зведена на пагорбі - височіє над рівнем моря на 101 метр! Колись власник цих земель князь Чарнецький мав тут винні льохи. Біля вежі збереглися залишки колишніх підземних «холодильників», де тримали бочки з трунком. Але люди приїжджають сюди насамперед для гарних пейзажів.
• Костел у Вєлєнцю, який зберігає найціннішу пам’ятку цих околиць – чудотворну скульптуру Божої Матері з Дитятком ( XV ст ).
• Мальовничі терени. Регіон перетинають численні велосипедні маршрути (загалом 142 км), кінні (117,5 км – з висоти сідла можна побачити чудові довколишні палаци), пішохідні.
• Відомий Шлях Конвалій. Починається він у Вєлєню (Wieleń), веде через 20 озер і кілька тутешніх каналів.
• Курган у околицях Бошкова (Boszków), який насипав Ян Ковалевич - Бартек з Пекла (як називають його місцеві) на честь американського президента Томаса Вудро Вільсона.
• Місцевість Влошаковіце (Włoszakowice) з мисливським палациком на п’ятикутному острові, який своїм виглядом нагадує пентаграму. У будинку свого часу проходили масонські зібрання.
Шукаючи чистилища
…Монахи намагалися сховатися у дворі їх монастиря. Було їх троє і абат Пьотр. Селяни заблокували двері і пустили все з димом. Було це 1309 року, у місцевості Мохи (Mochy). Так селяни помстились цистерсам за багаторічне визискування. Принаймні так свідчить легенда.
Кількадесят років тому знайшлись і монастирські записи про цей селянський бунт. Відомий історик, професор Ґерард Лабуда опублікував частину, далі описував Теодор Парніцький у повісті «Тільки Беатріче». За версією Парніцького, до бунту селян підбурює диякон Ян, який є позашлюбним сином одного з монахів. Потім він їде в Авіньйон, щоб постати перед Папою. Далі блукає Європою і хоче податися до Америки з «Божественною комедією» Данте під пахвою. І все для того, щоб віднайти чистилище і зруйнувати єретичні тези Папи.
Так невеликі Мохи були вписані у контекст великої історії і літератури й стали важливими на карті Європи. До сьогодні у цьому закутку Великопольщі збереглися барокові костели і монастирі (в Кащорі, Вєлєню, Пшементі).
У Пшементі можна побачити руїни давніх монастирських будівель. А костел у Вєленю зберігає найціннішу пам’ятку цих околиць: чудотворну скульптуру Божої Матері з дитятком (XV ст.), яку називають «Утечею грішників» і яка вже впродовж віків притягує паломників.
Костели є частиною європейського цистерського шляху, який починається з Португалії і обплітає багато країн. Це своєрідний, але очевидний, зв’язок регіону із великим світом.
Заборонений острів
Регіон має густу мережу велосипедних доріжок (142 км), стежок для верхової їзди (117,5 км), та піших шляхів. Найвідомішим є байдарковий – Шлях Конвалій. Він починається з Вєлєня і проходить через 20 озер і кілька місцевих каналів. Тягнеться 37 кілометрів, і щоб його подолати, треба два, а краще – три дні. Це будуть дні, багаті на враження.
По-перше, маршрут без перебільшення є одним із найбільш мальовничих у Польщі, по-друге, хоча начебто легкий - може забезпечити гарну дозу емоцій. Хоч би таке озеро Мялке (Miałkie, мілке). Наче звичайне, і раптом посеред озера відчуваєте, що каяк шкребе по дні. Думаєте вийти й попхати? Забудьте! – Загрузнете у в’язкому мулі. Треба зціпити зуби і до мозолів пхатися на веслах перед. І на майбутнє вибирати шлях уздовж краю озера, там глибше. А є місця, де байдарку треба переносити лісом кілька кілометрів...
Утім, прекрасна атмосфера компенсує усі незручності. Ліси тут, мов джунглі Амазонки! Околиця славиться дубами, легенда стверджує, що серед них є цілющі. Перекази зберегли розповіді про те, як лісник, дружина якого була невиліковно хвора, якось напалив у печі дубовою корою. Дружина надихалась тим димом і одужала. Вірячи у легенду, місцеві збирають дубову кору в квітні-травні, розтирають на порошок й лікуються ним. Кажуть, таки помічне.
Шлях називається Конвалієвий, бо найпрекраснішою його перлиною є Острів Конвалій. Помилуватись ним можна з байдарки, ступати поміж квіти суворо заборонено – це заповідник.
Пекло вітає Президента
Ще одна місцева цікавинка. Якщо, мандруючи, опинитесь в околицях Бошкова – побачите чималий курган. Може й не звернете на горбок уваги, бо виглядає цілком природним. Але насипав його один чоловік – Ян Ковалевич (місцеві називали його Бартек з пекла), коли Польща після 123 років поділів отримала незалежність. Курган символізує подяку для Президента США Томаса Вудро Вільсона, який допоміг Польщі.
Ковалевич був незвичайним чоловіком. Народився на початку XIX ст. і весь свій вік провів у лісі, в самотності. Знав чотири мови, вів щоденник, де описував місцеву природу і околиці, переплітаючи їх новинами політики і власними коментарями. Вціліло лише кілька фото Яна-Бартка. Не має тієї колишньої слави курорту і Бошково. Але історики місцевого товариства і допитливі туристи хочуть знати більше про ті часи.
Можна оповідати багато історій про цистерсів, масонів, чисті озера, квітучі галявини і дивовижні пейзажі Пшементського парку. Але це той випадок, коли найдобірніші слова не передадуть того, що варто побачити на власні очі.
За матеріалами podroze.onet.pl http://podroze.onet.pl/przyroda/przemecki-park-krajobrazowy/prme5e
