Ці гори простягнулися від Шклярського перевалу на заході, який відмежовує їх від Єзерських Гір, аж до перевалу Коварска, який у східній частині ділить Карконоше та Рудави Яновіцке. На півночі Карконоші межують з Єленьогурською котловиною, а на півдні продовжуються за кордон з Чеською республікою
Винятковість Карконош та їх неповторні природні цінності стали причиною того, що вже у 1933 році, в місцях найбільш цінних, були організовані перші природні резервати: Снєжне Котли, Чарний Костьол, Костьол Ломніцкій, Костьол Малего Ставу, Костьол Вєлькєго Ставу. А по закінченні Другої світової війни були зроблені кроки для створення Народного Парку.
Науковці з Познанського та Вроцлавського університетів були першими, хто почав реалізовувати план утворення та розвитку парку. Після довгих приготувань, та залагодження різного роду формальностей 16 січня 1959 року був утворений Карконошський Національний Парк.
Площа нинішнього парку складає 5580 гектарів. Найбільшу частину парку займають ліса-3942 га- частково знаходяться під охороною. Місцевості, які знаходяться вище смуги лісів, тобто субальпійські та альпійські природні пояси, перебувають під цілковитою охороною. Парк простягає свої кордони Головного Хребта Карконош від Мумлавського Верху на заході, до Перевалу Окрай на сході.
Також до Парку були внесені два анклави Карконоського передгір’я: гора Хойнік, та водопад Шклярський. Карконошський Національний Парк розташований на площі шести гмін: Шклярська Поремба, Пієховіце, Єленя Гура, Подгужин, Карпач та Ковари. А сам парк поділений на три частини: Шреніца, Пшеленч та Снєжка. З 1993 року в рамках ЮНЕСКО був створений Білатеральний Біосферний Резерват Карконоші.
Парк характеризується багатим та різноманітним рельєфом. Тут ми знайдемо групи скель, які мають фантастичні форми, скельні розлами, гірські озера, численні потоки та джерела. Найвідомішими скелями і, водночас найбільш відвідуваними, є Пелегрими, Слонечнік, Три Свинки та Конське Лби. Чудово вписуються у пейзаж Малий та Велький Стави, а також Снєжне Котли, котрі виникли під впливом льодовика.
Багато Карконошських потоків спадають грайливими та величними водоспадами з вертикальних схилів скальних порогів. Потік Ломнічка що спливає з Рувні Під Снєжкою, створює каскад феєричних водоспадів довжиною понад 300 метрів. Історичні та культурні цінності роблять Карконошський Національний парк привабливим місцем для туристів. Ідеальним для тих, хто любить активний відпочинок, або цікавий легенд та історії.
Одна з легенд, це Карконошський Дух Гір. Цей персонаж родом з тих давніх часів, коли перепліталися стародавні міфи та вірування з новою на той час християнською релігією. Перші мешканці Карконош вірили у його злу суть, начебто він міг викликати туман, мряку, вітер та бурі з грозами. Але також міг зробити грайливу веселку, чудовий ранок або захід сонця. Дух Гір мав за звичку уподібнюватися різним людям, міг бути мандрівником, чи то скарбником, який охороняє скарби, заховані у горах. Історії та легенди про його витівки існують вже кілька сотень років та передаються з покоління в покоління.
У місті Карпач можна побачити корчми, будинки прикрашені його зображенням.
Вважається що Карконош є захисником цим осель.
А щоб відлякати небажаних туристів від подорожей гірськими полонинами, їх називали чортовими, і оповідали, що Дух Гір живе на полонинах та дуже любить пустувати з непроханими гостями.
На схилі гори Хойнік, на мальовничих гранітних скелях, височіють руїни замку чотирнадцятого століття з цікавою історією. До нього веде едукаційна стежка, йдучи якою можна вивчати флору та фауну анклаву Карконошського Національного парку. З замкової вежі відкривається захоплюючий краєвид на цілий Карконошський хребет та Єленогурську впадину.
Одна з легенд, пов’язана з Хойніком, - легенда про зарозумілу принцесу Кунегунду та лицаря, який не звертав увагу на її залицяння. Принцеса, не витримавши, таких душевних випробувань покінчила життя самогубством, кинувшись із замкового муру у 150-ти метрову прірву.
У замку щороку проходять середньовічні виставки, звучить старовинна музика. Відбуваються лицарські поєдинки. Біля підніжжя Хойніка, знаходиться музей Карконошського Парку. Тут є експозиції історичні, краєзнавчі, етнографічні, археологічні -зібрані з усіх закутків Карконош.
Зокрема, можна відзначити альпінаріум, де виставлено понад 90 видів рослин. Продовжуючи подорож стежками парку в бік Єленьої-Гури, потрапимо до Теплиць-Здрою - відомого курорту з гарячими сірчаними водами.
Ще один цікавий маршрут у Парку не зовсім звичний, бо проходить під землею у шахті в Коварах. Шахти були прокладені валлонським плем’ям шахтарів, вони, за оповідками, відзначались вмінням знаходити дорогоцінні каміння та шляхетні метали. Покровителем валлонів був святий Лаврентій, який згодом став покровителем усіх шукачів скарбів та людей, що живуть у горах.
Підземний туристичний маршрут у Коварах, водночас і музей, а в «лабіринті урану» знаходиться єдина свого роду «Скарбниця валлонів» - збірка мінералів та дорогоцінних каменів з колекції Судецького Братерства Валлонів. Експонати зібрані у підземних коридорах - унікальний шанс познайомитися з шахтарськими традиціями, історією валлонів, їх знаряддями праці та таємними знаками
