Warsaw 5 ºC
Контакт з нами
Місто доброго тону і глини

Наприкінці серпня у Болеславці відбувається щорічне Свято кераміки. Це місто, даруйте за каламбур, живе з кераміки і живе керамікою.

… Дощило. Ратушна площа у минулому німецького Bunzlau, а тепер польського Болеславця, ятки із глиняним крамом та поодинокі перехожі скидалися більше на типовий сюжет із Туманного Альбіону. Коли б не вода і холод, найбільше для міста Свято кераміки запам’яталося б мені інакшим. Що ж, тепер мрію побувати у Болеславці наступного серпня. Впевнена, що сюжет мандрівки буде ще кращим.

Спочатку була глина

Болеславець – невелике містечко, колишня територія Німеччини, а нині південний захід Польщі. Його околиці багаті на поклади каоліну, або високоякісної білої (т.зв. порцелянової) глини. Матеріал чистий, тож його можна випалювати при дуже високих температурах, навіть до 1200 градусів – що вища температура, то ліпший виріб.

Глечики у Болеславці ліпили здавна. Уже в XIV ст. у місті працювали гончарські майстерні, а керамічний посуд із болеславської глини мандрував у найвіддаленіші куточки середньовічної Європи. Місцеві гончарі завжди вирізнялися досконалою технологією, їх вироби дивували багатством оздоб. Виготовлений із білої глини посуд спершу випалюють, розписують пастельними фарбами, які лише згодом набудуть звичної барви, далі – поливають (вкривають глазур’ю) і знову випалюють у спеціальних печах.

Традиційні для болеславської кераміки візерунки – блакитні та коричневі квіточки, кружечки, крапочки та павині очка – сотні літ поспіль виконуються вручну унікальним штемпельним методом і (або) пензлем. Нині в арсеналі болеславських кераміків аж понад 1600 найрізноманітніших узорів!

Бренд і підробка

«Нам не треба вигадувати щось для промоції свого міста. Маємо готовий бренд - болеславську кераміку, яку знає весь світ», - із гордістю кажуть місцеві жителі.

Із відповіддю на запитання, чи рекламують свою кераміку німцям як традицію «німецького Bunzlau» чи таки «польського Болеславця», місцеві відверто губляться. Минали століття, змінювались кордони, а у Болеславці і до сьогодні, наче зіницю ока, бережуть власний, не польський чи німецький, а болеславський скарб.

Найціннішим визнанням в історії болеславської кераміки вважають золоту медаль, що її здобули 1848 року на нині найбільшому у світі ярмарку в Лондоні.

Розповідають, що у 2006 році зафіксовано першу китайську підробку болеславської кераміки. У Болеславці це розцінили теж як своєрідне визнання їх бренду.

Глиняні люди

Щороку наприкінці серпня у самісінькому центрі Болеславця, на Ратушній площі, б’ють…горщики. Так жителі гончарського містечка відкривають Свято кераміки. Кажуть, на щастя і здійснення мрій.

У ці дні місто вирує: десятки показів і майстер-класів, паради, театральні дійства, концерти. Не кажучи вже про силу-силенну глечиків, горщиків, горнят і тарілок, іншого усілякого посуду, прикрас (просто очі розбігаються!), що їх можна придбати у майстрів за значно нижчими, аніж зазвичай, цінами. На Святі кераміки також є нагода побачити, як розпалюють піч, у якій випалюють кераміку, навчитися виводити блакитні болеславські візерунки, ба навіть дозволити собі небачену розкіш - вимазатись у глині із голови до п’ят!

А тоді можна сміливо приєднуватись до «глиняних» людей – митців, «вбраних у глину», які зазвичай господарюють на святі. Цьогоріч учасникам фестивалю навіть пощастило побувати на справжньому весіллі глиняних диваків. Білосніжна глина неабияк пасувала до шлюбного вбрання молодят!

Болеславська кераміка в Україні?

Останнім часом виробники болеславської кераміки переживають справжню кризу. Річ у тім, що 80% усієї керамічної продукції в Болеславці йде на експорт за океан. Американці так уподобали болеславський глиняний посуд, що попит на нього щороку збільшується. Зате катастрофічно падає курс долара у Польщі, тож іще рік такої ситуації і підемо із торбою по світу – бідкаються кераміки. Великі виробники шукають нові ринки збуту та вже планують звільнення, малі – думають про об’єднання. Роздумують болеславські кераміки і над перенесенням виробництва до України. Мовляв, у такий спосіб продукцію вдалося б здешевити. Втім, тоді б Болеславець зі столиці кераміки перетворився б у музей просто неба.

Варто побачити

Великий горщик біля Ратуші в Болеславці – сучасна згадка про легендарний горщик, створений у 1753 році місцевим майстром Йоханом Йоппе. Давній взірець був заввишки 2,15 м, завважки 600 кг, мав 4 метри у периметрі і місткість 1970 літрів. Виготовлення такого здорованя потребувало неабиякої майстерності і досвіду. Місто пишалося найбільшим у світі горщиком майже 200 років. У продажу були його мініатюрки, кондитерські навіть випікали торти у формі відомого горщика. На жаль, під час Другої світової оригінал пам’ятки знищили.

Варто побувати

У Музеї кераміки – одному із небагатьох такого типу музеїв Європі, що спеціалізується на зразках болеславської та європейської кераміки. Такої кількості глиняного посуду в одному місці навряд чи хтось бачив. Колекція музею вражає – від найстаріших поливаних ребристих дзбанів до перших глечиків, оздоблених за допомогою штемпельної губки.

Доїхати до Болеславця

…буде нескладно. Звідси всього 40 км до Німеччини та 70км – до Чехії. Можна завітати до містечка дорогою до однієї із цих країн. Загалом у Болеславці перетинаються важливі шляхи, транспортний коридор (залізничний і авто) веде із Дрездена через Вроцлав і Краків до Києва.

Юлія Мельничук

Łącza