Шльонський регіон Польщі (історична Сілезія) такий собі Донбас.
Із шахтами, териконами і вугільним пилом, що в’ївся у цеглу будинків. Але Шлях пам’яток техніки тут поведе у особливу подорож.
Шахта Гвідо - це найцікавіший маршрут промислового туризму у Польщі.
Ви можете стати шахтарем чи просто погуляти забоями і випити у підземеллях свіжозвареного пива, або попливти на човні лабіринтом підземних шахтних тунелів.
До 15-річчя запуску віртуальних карт Гугл роздав нагороди – золоті позначки для туристичних місць із найвищим рейтингом за оцінками користувачів.
Польща отримала 16 золотих позначок, по одній у кожному воєводстві.
У Шльонському (Сілезькому) воєводстві золоту відзнаку здобула вугільна шахта "Гвідо" у Забже.
Світло в тунелях
Шахта "Гвідо" – музей. Шльонське дуже старається зберегти шахтарське минуле і водночас стати зеленим і туристично привабливим регіоном.
Забже свого часу завдяки вугіллю розвинулося. Але часи бурхливого розвитку минули.
Поклади вугілля виснажилися, видобуток став нерентабельним. Галузь, а з нею й регіон, занепадали. Постало логічне питання: що зробити з цими постіндустріальними об’єктами?
"Гвідо" пощастило: обладнання шахти не розтягли, не здали на металолом. Шукали інвестицій – знайшли, і утворили унікальний Музей видобутку вугілля.
Промислові тематичні шляхи швидко здобули своїх шанувальників-туристів. Колишні гірники знову повернулися у шахту – вже гідами.
Місто хвалиться тим, що береже традиції і отримує з цього дохід у міський бюджет. Шахта "Гвідо" цього року отримала статус пам’ятки історії.
Один із териконів (у Тарновських Горах) навіть став об’єктом ЮНЕСКО.
І туристом, і шахтарем!
Цей вислів треба обов’язково запам’ятати: так гірники традиційно вітаються між собою. Так годиться і кожному у шахті.
"Szczęść Boże!", – кажемо ми, одягаємо захисні каски і заходимо у шолю – гірничий ліфт. Десь із глибин і тут, згори, перекликаються різкі звукові сигнали. Поїхали!
Чи, точніше, – полетіли. Шоля спадає у морок підземелля зі швидкістю 4 м/с.
У "Гвідо" для відвідувачів відкрито три рівні: на глибині 170, 320 та 355 метрів.
На Рівні 170, імені святої Варвари, розказують про працю у шахті на початку XX ст., механізацію та технологічний прогрес. Мультимедіа влаштують вибух і підтоплення.
А гід оповість безліч цікавого про патронку гірників. День ушанування святої Варвари – 4 грудня. Попасти у шахту цього дня – особлива удача.
Урочисто одягнені гірники організовують так звані пивні корчми.
Засідають за довгими столами, починають застілля зі свого гімну, співають своїх пісень, розповідають кумедні історії із життя-буття гірників.
На цьому рівні є також каплиця святої, де проходять богослужіння та різні релігійні урочистості.
Поруч із сакральним простором Сакрум – святою Варварою – у шахті існує Профанум – світ сілезьких духів: привидів-бебоків, бісів-топельців, чарівниць-гекс на чолі із Скарбником.
Придивляйтесь уважно – вони точно десь є у цих темних закамарках.
Рівень 320 м – це сучасна шахта як вона є. Маршрут довжиною 2,5 км дозволяє відчути реалії праці гірника під землею.
При цьому ви навіть черевиків не забрудите! Частину маршруту вас навіть підвезуть підземною електричкою. Це єдина у світі гірнича залізниця, доступна для туристів.
Вона довезе до робочої зони, де працюють (для презентації) прохідницький і видобувний гірничі комбайни. Потужні машини!
На цьому ж рівні є афіша культурних заходів. Наприклад:
Що: концерт групи "Pokahontaz" (польська група гіп-гопу)
Де – Копальня "Гвідо", рівень 320
Спуски на концерт: 17:00 – 19:00
У шахті реалізують два проекти: "Музика на рівні" та "Театр на рівні". Під них облаштовані дослідницька камера №8, Насосний зал, Камера компресорів, Механічна майстерня.
Це давні робочі приміщення, які сьогодні віддані для потреб гостей. Серед заходів: вистави, виставки, концерти органної музики, спектаклі, інтеграційні зустрічі.
Шахта живе неймовірним життям! Ще й запрошує на пиво у найглибший паб в Європі. І, не дивуйтесь, інтернет тут теж є.
Назву "Гвідо" шахта у Забже отримала на честь її власника, промислового магната Гвідо Генкель фон Доннерсмарка у 1850-х роках.
Вона не така відома, як копальня солі у Величці, не така глибока, як ще діюча вугільна шахта "Будрик" (1320 м), не така розлога, як рудник смугастого кремнію у Кшемьонках.
Але у "Гвідо" можна бути і туристом, і шахтарем.
Ближче до пекла
Нещодавно відкритий Рівень 355 під назвою "Szychta" – це експедиція в найглибшу частину шахти "Гвідо". Кілька кілометрів лабіринтів, круті підйоми, спуски, вузькі проходи. Цей маршрут – не для кожного.
Турист у прямому смислі має стати гірником. Одягти шахтарський однострій, гумові чоботи, шолом із спеціально захищеною лампою.
Маршрут веде упритул біля конвеєрів та трубопроводів. Над головою – противибухові запобіжники. На одному з відрізків треба йти, буквально протискуючись, на чотирьох.
Кульмінаційним пунктом є тісний прохід уздовж стометрової вугільної стіни під нахилом 10 градусів.
Стелю в цьому місці підтримують щільно розташовані стояки-валентсьоки.
Поклади вугілля тут – на відстані витягнутої руки. Історично – це остання ділянка видобутку в шахті "Гвідо".
У цій частині шахти панує така бездонна тиша, що чутимете власне серцебиття. Чорнота тисне звідусіль і змушує усвідомити, як глибоко ви під землею. Над вами – важка маса.
Непроникну темряву прорізає лише тонкий промінь світла шахтарської лампи на касці.
У такому освітленні сталеві машини та пристрої набувають чудернацьких форм.
Гостроти відчуттям додає власна фантазія. А ще ж треба тут працювати! По-справжньому. Важко і пітно.
…Поверне у реальність той же паб. Із платформи SO-1 до пабу в Насосній залі вивезе підвісна електрична залізниця.
Після добрячого кухля холодного пива "Гвідо" і ситного шльонського обіду хочеться лише одного – під душ; і душ у гірничій лазні для вас теж є.
Варто знати:
Температура на Рівні 355 м становить 200 незалежно від пори року;
Візьміть відповідний одяг та зручне взуття на пласкій підошві. Якщо плануєте душ після роботи, візьміть необхідну косметику.
Працювати справді доведеться. На глибині у мороці перебуватимете понад 4 години.
Врахуйте різницю тиску. На рівень 355 рекомендується спуск лише фізично здоровим особам. Ступінь складності проходження траси можна порівняти із навантаженням під час походу у гори.
Квитки найкраще купити онлайн і заздалегідь.
При шахті "Гвідо" є хостел. Щоб доїхати до Забже, орієнтуйтеся на Катовіце.
Автор: Олена Бондаренко.
Фото надані Шльонською регіональною туристичною організацією.
