Вихідні дні в аскетичному середовищі? Відпочинок від шуму і суєти повсякденного життя? А, може, це просто інша форма дозвілля? Все більше й більше монастирів та релігійних об’єктів у Польщі пропонують туристам провести у їх мурах кілька ночей.
Для відновлення внутрішнього спокою й рівноваги пропонують колоти дрова, працювати фізично або поїхати велосипедом далеко у ліс. А можна просто слухати тишу, яку порушують лише переспіви пташок та скрип старих смерек.
Якщо захочете обрати такий вид відпочинку, варто заздалегідь ознайомитись з правилами об’єкту. Перш за все, звернути увагу на години, у які настає обов’язкове дотримання тиші (зазвичай від 21.30 до 5.00). З настанням годин тиші також зачинають монастирські ворота.
Надихнуло? Ось кілька пропозицій від нас для дивовижних вихідних у монастирі.
Абатство бенедиктинців у Тинці біля Кракова
Потужна будівля. Великий монастир. Тисячолітня історія. Усього за кількадесят кілометрів від Кракова. Сюди зручно дійти пішки, доїхати велосипедом чи приміським автобусом. Розташоване на крутому вапняковому пагорбі над Віслою, абатство у Тинці є найдавнішим діючим монастирем у Польщі. Правилом життя бенедиктинців віками було: молитись і працювати - «Ora et labora». Сьогодні абатство дає можливість скуштувати чернечого життя усім бажаючим. У малолюдному монастирі можна спокійно відпочити, гуляти в прекрасному саду, умиротворитись, споглядати.
Адміністрація монастиря вимагає дотримуватись тиші скрізь на території, особливо в коридорах. Це необхідно для внутрішньої зібраності та плідного проведення часу. Розмовляти дозволяється лише в кімнатах або у визначених місцях. Монастирські ворота відкриті з 6.00 до 21.30. У години 21:30-6: 00 у абатстві западає обов’язкова тиша.
Монастир камедулів у Вроцлавських Белянах у Кракові
Набагато більше відваги вимагає рішення провести час у камедулів на Белянах у Кракові. Монастир тільки для чоловіків, жінкам заборонено сюди ступати. Усі починають день дуже рано, о 3:45, і живуть у спартанських умовах: у келії є лише вузьке дерев'яне ліжко, невеликий стіл і стілець, гола дерев'яна підлога. Гості монастиря повинні адаптуватися до цих правил. Робота, молитва, читання, споглядання, покута, піст, самотність, дотримання мовчання – мають служити повному возз'єднанню з Богом.
Ретрит у кармелітів у Пьотрковицях
Це радше молитовний дім, ніж монастир, але правила зобов’язують так само. Понад те – кожен гість отримує брата, який на час перебування новоприбулого стає його духовним наставником. Атмосферу молитви і концентрації доповнюють мури костелу XVII століття, санктуаріум і величезний монастирський сад.
Колегіум Отців єзуїтів (Стара Вєсь)
Єзуїти з місцевості Стара Вєсь під Бжозовем приймають кожного, хто прагне особистого усамітнення, духовної чи психологічної роботи над собою. Це пропозиція більше для віруючих людей, які хочуть поглибити свою віру та духовність. Щоденні медитації та духовні відступи відбуваються у абсолютній тиші.
Монастир камедулів у Віґрах
Монастир камедулів-пустельників у Віграх розташований над однойменним озером на Сувальщині. Зараз монахів тут немає. Але монастирський комплекс зберігся повністю. Величний костел, 17 еремів – місць усамітненого проживання монахів-камедулів, годинникова вежа, прекрасні сади, давні вулички, таверна, давня пристань, галерея, є навіть ресторанчик. У давніх обителях монахів-відлюдників є по дві-три кімнати, де може розміститися 4-5-особова сім’я. Це хороша пропозиція для тих, хто шукає тиші, усамітнення, близькості до природи і води, водночас сам визначає собі міру свого затворництва.
Санктуаріум – Пустинь Золотого лісу
Пустинь Золотого лісу – це ідеальне місце, щоб відпочити, зануритись у тишу, відновитись. Пустинь захована посеред Ритвянського лісу. Монахи жили тут понад 200 років, але потім монастир закрили. Зараз він повертається до життя, намагаючись поєднати давні традиції та сучасні туристичні пропозиції. Тут скромні кімнати, в яких немає дзеркал, мобільного зв’язку й інших, звичних для сучасної людини, зручностей. Є вражаючий напис Memento mori, який видно звідусіль, моторошні історії місцевого костелу і його підземель. Але тут можна смачно поїсти, вдосталь фізично попрацювати, помовчати, погуляти під спів птахів, пізнати історію камедулів, а також зосередитись на собі, молитві і внутрішньому наповненні.
