Теоретично всі знають, що риба корисна для здоров'я і регулярно має бути у меню. Однак реальність виглядає інакше. У щоденній суєті ми зосереджуємося переважно на швидких і звичних стравах, і не кожен знає, де купити і як приготувати рибу, яка буде смачною і збереже корисні властивості. Українці, які приїжджають у Польщу, швидко орієнтуються, що поляки їдять набагато менше риби і морепродуктів. Статистика теж підтверджує, що пересічний житель Польщі з'їдає в середньому тільки 13 кг риби та морепродуктів на рік. Чому так?
По-перше, інша кулінарна традиція. Поляки здебільшого люблять оселедець, минтай і скумбрію. Оселедців у магазинах побачите багато різних, однак жоден з них не буде таким, до яких звикли в Україні. Поляки роблять оселедці у дивних, на смак українця, приправах, часто на основі томату, сметани чи оцту.
Ще традицією можна пояснити, що у Польщі м’ясо і рибу частіше вживають смаженими і з гриля, ніж вареними чи тушкованими. Також у Польщі поширена оброблена риба – консервована копчена. Саме в такому вигляді поляки найчастіше купують скумбрію. На відміну від українців, поляки теж рідко їдять лосося. Це наслідок високих цін на цю рибу та негативної інформації в ЗМІ про умови його розведення. Зростає усвідомлення того, що риба із забруднених морів містить шкідливі для здоров’я важкі метали, особливо ртуть. Поляки хочуть жити екологічно і бути здоровими, їсти тільки перевірені продукти, тож риби і морепродуктів просто уникають.
А ще у Польщі інші умови риболовлі. Хоча історично риболовля була на цих теренах з давніх-давен. У VIII-IX століттях риба стала товаром, який цінувався нарівні зі шкурами та медом. Найціннішими видами вважалися лосось, осетер, вугор і лин. На королівському столі були фаршировані щупаки, раки та слимаки. З часом відбулися зміни у власності та використанні води. Вже не можна було ловити рибу без обмежень. Права на рибальство передавалися костелам, монастирям або приватним особам за пожертви. Як не дивно, подібна система риболовлі зберіглася у Польщі досі. Щоб могти ловити у державних водах, треба мати Карту рибака. Щоб ловити у приватних – треба заплатити. Можливо це також є причиною того, що прісноводна риба відіграє значно меншу роль у польському меню. А ще десь у підсвідомості тримається забобон, що те, що походить з води, є пісним і ознакою бідності.
То де у Польщі з’їсти смачну рибу?
Скуштувати смачну рибу можна у спеціальних рибних смажарнях. Найбільше таких є над польським морем та іншими великими водоймами. Смажарні мають коротке меню, спеціалізуються на конкретному виді риби і є гарантією свіжості та якості продукту.
На Мазурських озерах популярним є копчений вугор.
Якщо ви будете під час Європейських Ігор-2023 у Кракові, то у самому королівському місті є заклад, подібний до приморської смажальні – рибна таверна «Шкіпер» у районі Зельонки. Оформлення закладу досить просте, але завдяки цьому можна себе відчути як десь у відпустці. У меню делікатеси: супи, морепродукти, риба на грилі та смажена. Є суп з раками з креветками, суп з гребінцями. Креветки, риба, мідії, восьминоги, кальмари приготовлені на всяк спосіб. Смачно, але недешево.
Дешевше, оригінальніше і без порівняння цікавіше поїхати під Краків на ойцовську форель. Ойцовська Форель є впізнаваним регіональним продуктом Малопольщі і має безліч кулінарних відзнак і нагород.
Місце, звідки форель походить і де її можна скуштувати, – одне з найкрасивіших у регіоні, бо це Ойцовський національний парк. Ойцовський парк – найменший національний парк у Польщі, це усього 12-кілометровий фрагмент долини річки Прондник, зате із безліччю вапнякових скель казкових форм різноманітної величини, з печерами і старовинними пястівськими замками.
Традиція розведення струмкової форелі в Ойцові сягає 1930-х років. Форелеве господарство було засноване 1935 р. на землі княгині Людвіки Чарторийської й було одним із перших у регіоні. 2014 року ставки орендувала Магда Венгель разом із донькою Агнешкою Сендор. Дві жінки не тільки успішно відновили традицію розведення струмкової форелі, але й створили чудове місце для відпочинку, релаксу та кулінарних вражень.
Просто над озером подають рибу в найпростішій обробці. Форель завжди свіжа, не заморожена, це якісний натуральний продукт. Фірмова страва – форель копчена натуральним способом на букових дровах без додавання консервантів та штучних барвників. Подається з місцевим хлібом. До риби рекомендують біле напівсухе освіжаюче вино з локальних виноградників, смачні та корисні біосоки малопольського виробника Maurer, мінеральну воду з Висової-Здруй та пиво з регіональних пивоварень.
Зараз рибне господарство «Ойцовська форель» має сім зариблених ставків, одне рекреаційне озерце з човниками, струмок з водоспадом та історичну будівлю Рибаківка. За рибою тут завжди черги. Напевно немає жодного жителя Кракова, який не був би в Ойцові на форелі, й то не один раз.
Піші прогулянки, велосипедні подорожі, милування пам’ятками культури та мистецтва не були б такими цікавими, якби не можливість скуштувати страви місцевої кухні.
Малопольща – регіон з надзвичайно багатими та різноманітними кулінарними присмаками. Смаки сформовані дбайливо збереженими традиціями, що передавалися з покоління в покоління, а також впливами інших кулінарних культур.
Смачна кухня – це не лише смачне доповнення до пізнання туристичної Малопольщі, кулінарні мандрівки можуть бути принадою самі по собі. Локальна кухня не тільки добре смакує, а є натуральною та екологічною. Все, що створюється в Малопольщі, росте на землі, є частиною природи, а культура регіону приправляє страви незвичайними історіями.
Є у Малопольщі ще одна дуже відома риба – короп.
Знову ж таки традиція спричинилася до того, що короп став головною стравою на польському вігілійному столі. Як свідчать історичні джерела, цю рибу ще в середні віки розводили на околицях місцевостей Затора. І назву він отримав відповідну – короп заторський. Його ще називають королівським, бо коропа з Затору подавали на столи Вавеля. Сорт вивели в ході багатовікового процесу селекції і схрещування. Ймовірно, розведення коропа започаткували у середні віки монахи-цистерціанці, які займалися рибальством, а заторські ставки були у їхній власності. Особливими рисами заторського коропа є особливий вигин спини, велика м'ясна маса, ніжний смак і оливковий або оливково-блакитний колір. Вага коропа від 1,1 кілограма до 1,8 кілограма.
Зараз заторського коропа розводять у трьох ґмінах недалеко Кракова – Затор, Пшецішув і Спитковіце. Вирощують дворічними циклами, годують натуральними кормами, завдяки чому м'ясо має винятково ніжний смак. З 2003 року реалізують програму розведення «Долина Коропа». Затор проводить відомий «Фестиваль коропа», який є важливою мистецькою та кулінарною подією на карті Малопольщі і популяризує споживання коропа не тільки раз на рік. Плюс це додаткова нагода скуштувати заторський присмак у різних варіантах: копченим, смаженим, у желе, в овочах, на піцці і, перш за все, у класичному вигляді.
Короп заторський, подібно як і форель з Ойцова, є унікальним регіональним продуктом. У 2011 році він був включений у список продуктів ЄС із захищеною назвою. Тож поїдьте до Затора, до Долини Коропа, і обов’язково спробуйте цю рибу, гарантовано найкращої якості.
Якщо поїхати з Кракова в бік Бендковської долини, де розташоване рибне господарство «Долина Бендковська», то там, в мальовничому оточенні лісів і ставків, також можна поласувати свіжою рибою і відпочити від міської суєти. Меню господарства невелике, але кожна страва – шедевр. Два види рибної юшки, форель, короп, вареники з форелі та гарніри. Порції настільки великі, що однієї спокійно вистачить на двійко людей.
У господарстві також можна купити свіжу рибу, щоб приготувати її самостійно вдома. На вибір окунь, форель, судак, щупак, осетер. Можна придбати копчену рибу і мариновану в банках. І, звичайно, можна зловити самостійно. Тож є в Малопольщі рибальський рай!
Польща дуже різноманітна і гостинна!
