Бенедиктинське абатство розмістилося на вапняковій скелі високо над Віслою в південно-західній частині Кракова. Потужна будова. Великий монастир. Тисячолітня історія. Усього за кількадесят кілометрів від Кракова. Куди зручно дійти пішки, доїхати велосипедом чи приміським автобусом.
Абатство Тинець офіційно лежить на території Бєлянсько-Тинецького ландшафтного парку. Нині охороняється як пам'ятка Малопольського воєводства.
Монастир у Тинці - найдавніший діючим монастир у Польщі. Перші монахи-бенедиктинці прибули сюди близько половини ХІ століття. Монастир в селі Тинец заснували 1044 року за часів польського короля Казимира I. Та навіть монастир має свою передісторію.
Проведені археологічні дослідження підтверджують, що на пагорбі, де згодом виріс монастир, ще в першому тисячолітті до нашої ери, а, отже, задовго до приходу бенедиктинців, було поселення. Знайдені докази (фрагменти кераміки, печери, прикраси, бронзові застібки, роги і кістки з кісткового матеріалу) належать до доби пізньої бронзи і раннього заліза.
Тисячу років тут живуть ченці, і тисячу років до них ця територія була заселена кельтами. Місце має відчутну потужну енергетичну силу. Виглядає, мов природна скеля, вбудована у високий неприступний берег над Віслою.
Монастир ніколи спеціально не був оборонною спорудою. Бенедиктинці - найстаріший чернечий орден римо-католицької Церкви, правилом життя якого є молитись і працювати - « Ora et labora ».
Бенедиктинські монастирі були головними осередками культури у Західній Європі, зі шкіл при абатствах вийшло більшість видатних вчених того часу. У 1816 році абатство під час проведення політики секуляризації закрила австрійська влада. Ченці змогли повернутись у Тинець лише після 123 років, у липні 1939 р.
1949 року абатство відремонтувало, 1968 року відновили храм Петра і Павла. У 1991 р. при монастирі відкрили «Бенедиктинське видавництво Тинец». У липні 2008 року була завершена остаточна реставрація монастиря і зараз це дуже привабливий об’єкт, вартий того, щоб на нього спеціально виділити час.
Про монастир і його історію існує багато легенд. Та цікаво приїхати сюди і просто подивитись на монастирське буття. Бенедиктинці відкриті до спілкування, вони охоче розповідають про себе, відповідають на питання, люблять розмови з молоддю. Чернече життя із багатьма зреченнями нині не популярне, тому у стінах монастиря менше десятка монахів, що цікаво - є серед них і українець.
Монахи не тільки гарно відбудували монастир, продовжують культурні і освітні звичаї бенедиктинців, але й знайшли стародавні рецепти й до свого життя додали ще відновлення традиції збирання трав і приготування на їх основі найрізноманітніших продуктів. При монастирі працює магазинчик, де можна купити дивовижні речі: лікувальні мазі, напої, меди, трав’яні чаї, ба – навіть дуже добру косметику, ягідне вино і пиво.
На території монастиря також діє Музей абатства, є кав’ярня, а зі стін відкриваються незабутні мальовничі види на Віслу й околиці.
Тинець так близько біля Кракова, що, відвідавши місто польських королів, варто доповнити враження бенедиктинським абатством з тисячолітньою історією.
З Кракова до Тинця ходять автобуси, є піший туристичний маршрут і дуже мальовничий велосипедний вздовж Вісли. Відстань кожного 8-10 кілометрів.
У Тинці знімали сцени для фільму «Вогнем і мечем»; побачивши лише раз ці обриси білого скелястого велетня, не забудете їх ніколи.
Віртуальна прогулянка Тинцем http://radoslawsobik.pl/panoramy/tyniec/
