Для багатьох гостей Кракова це магічне казкове місто асоціюється із прекрасною архітектурою, історією про дракона, чарівними костелами, затишними парками та музеями, постійними вуличними розвагами. Поки не потрапите на Площу Героїв гетто. Площа з порожніми стільцями нагадує про інші, трагічні події в житті міста і єврейського народу…
Єврейське гетто Кракова (Getto krakowskie) було одним з п’яти гетто, створених владою нацистської Німеччини в Генерал-губернаторстві під час німецької окупації Польщі в ході Другої світової війни. Гетто мало розділити «придатних до роботи» від тих, кого планували знищити. Перед війною у Кракові проживало 60-80 тисяч євреїв. Краківське гетто було створене на території міста 3 березня 1941 року. За цим наказом, усе єврейське населення Кракова і Казимежа мало переїхати в невеликий район Подгуже, огороджений стіною і відокремлений від основної частини міста повноводною Віслою.
Територія гетто в ті часи була порівняно невеликою: вона включала в себе 15 вулиць, на яких було 320 будинків. Виселені з Подгужа польські родини знайшли притулок в колишніх єврейських поселеннях поза новоствореним гетто. Єврейське гетто відгородили бетонною стіною. В тих місцях, де не було стіни, були дротяні огорожі. Усі вікна та двері, що виходили на «арійську» сторону, за наказом замурували цеглою. Стіни гетто складалися з панелей, що мали вигляд могильних плит, це виглядало як зловісна ознака. Невеликі фрагменти стін збереглися і зараз як моторошне нагадування про ті зловісні часи.
За часів війни на території створеного гетто розмістилося 15 тис. євреїв, які проживали у Кракові. Після 30 травня 1942 нацисти почали систематичні депортації євреїв з гетто в довколишні концентраційні табори, насамперед в Аушвіц. 13-14 березня 1943 нацисти під командою унтерштурмфюрера СС Амона Гёта, коменданта трудового табору Плашув провели «остаточну ліквідацію гетто». 8 тисяч євреїв, які вважалися придатними до роботи, були перевезені в концтабір Плашув. 2 тисячі євреїв «непридатних до роботи» убили прямо на вулицях гетто.
Порожні стільці, які зараз стоять на площі Герої гетто (раніше це була Площа Згоди), мають символічне значення і нагадують про те, як в період переселення євреїв з гетто в концтабір з їхніх будинків виносили всі меблі, щоб вони не могли приховати немовлят.
Єдиним поляком, який залишився жити і працювати на території єврейського гетто був Тадеуш Панькевич. Польський фармацевт, власник аптеки «Під орлом», не хотів залишати родинного місця спочатку з суто комерційних мотивів. Панькевич не очікував стати свідком таких страшних злочинів. Та мимоволі став очевидцем всього, що там відбувалося: від створення гетто і до його знищення.
Для євреїв аптека була не тільки місцем, де можна було купити ліки. Для них це було місце зв’язку із зовнішнім світом, місцем, де можна було зустрітися, не викликаючи особливих підозр. Панькевич іноді давав нужденним ліки безкоштовно. Іноді підгодовував голодних. Передавав записки, підроблені документи, інформацію. Постачав євреїв фарбою для волосся, якою вони зафарбовували сивину, щоб здаватися молодше: дітей і старих чекав табір смерті. Виготовляв снодійне, завдяки якому з гетто непомітно, з купою якогось мотлоху, вивезли деяких дітей. Після війни він опублікував книгу під назвою «Аптека краківського гетто». А за порятунок євреїв з гетто він отримав титул «Праведника Миру» від Яд ва-Шема. Аптека «Під орлом» зараз є філією Краківського історичного музею.
Незважаючи на те, що з часів Голокосту пройшло вже так багато часу, у районі Подгуже, багато місць нагадують про криваві злочини гітлерівців. Багато з будівель нітрохи не змінилися з тих часів, хіба що на них з’явилися меморіальні таблички.
Неподалік від Площі Героїв гетто, на колишній території гетто, є музей відомого Оскара Шиндлера. На фасаді будинку розміщено стенд з фотографіями євреїв, яким вдалося уникнути смерті.
Оскар Шиндлер - німецький промисловець, приїхав до Кракова вербувати робітників з гетто для свого заводу емальованого посуду. Він став свідком знущань над євреями і депортації мешканців гетто в концтабори. Шиндлер докладав неймовірних зусиль, щоб врятувати євреїв. Це відображено у книзі Томаса Кенеллі «Список Шиндлера» і однойменному фільмі Стівена Спілберга, знятому по цій книзі.
Незважаючи на зусилля Шиндлера, 300 його робітників були перевезені в Аушвіц, і лише його особисте втручання врятувало їх від загибелі. Оскар Шиндлер врятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни. Він вивіз з Плашува 1100 в'язнів у побудований за його гроші табір у Брінлітці, чим врятував їх від знищення в Аушвіці. Ці тисяча сто в'язнів склали його знаменитий список.
Гуляючи Казимежом, ймовірно, побачите дворик-ресторан «Стайня». Це місце, в якому знімали деякі картини фільму «Список Шиндлера». Місце впізнаване. Хоч служить зараз і місцем розваг.
Сьогодні на Подгужу і Казимежу часто можна бачити єврейські екскурсії. Відроджується давня єврейська атмосфера цих районів. З веселим голосним гамором і запальною музикою. Але кожен, хто опиниться у цих місцях, має знати і таку історію цих місць.
Ліам Нісон у ролі Оскара Шиндлера.
Затишний сучасний Казимеж.
