Шлях Орлиних Гнізд (Szlak Orlich Gniazd) – так у південно-західній Польщі названа вервечка з 25-ти середньовічних замків, розташованих між Ченстоховою та Краковом. Цій назві туристичний маршрут, який охоплює усю мережу замків, завдячує Казимиру Сосновському: професору, знаменитому етнографу та краєзнавцеві, авторові низки найвідоміших туристичних посібників і статей. У 1980 році область, де компактно розмістилися замки, була об’єднана у Ландшафтний парк Орлиних Гнізд.
Нині цей шлях заслужено вважається чи не найцікавішим способом провести час у Сілезії та Малопольщі. А восени 2012 року Польська Організація Туристична назвала Шлях Орлиних Гнізд найкращим туристичним продуктом Польщі. Золоту відзнаку Шлях отримав за вражаючі своєю красою старовинні замки, які несуть на собі відбитки багатьох епох, мальовничі пішохідні маршрути та чудові умови для скелелазіння у горах Юра. Однак при оцінюванні судді враховували не тільки природні та історичні принади маршруту, але й розвиток регіону протягом останніх років, його відкритість до туристів, роботу місцевих ініціатив над туристичною привабливістю Шляху. І ця робота справді гідна відзнаки, нині Шлях Орлиних Гнізд є чудовим місцем відпочинку як для родин з дітьми, так і для любителів екстремальних видів туризму.
Більшість замків на шляху були споруджені у 14 столітті, за часів правління короля Казимира Великого. «Орлині гнізда» - назва образна, адже для будівництва замків обирали високі скелі, і будівлі справді виглядали наче гнізда. Мережу замків звели на кордоні із Сілезією для захисту польських земель від зазіхань Королівства Богемії. Пізніше ці замки перейшли у власність представників різних аристократичних сімей. А сім’ї вже намагалися адаптувати похмурі оборонні споруди до потреб «сімейного гнізда»: робили капітальні ремонти та перебудови, розширювали територію, реконструювали… Така діяльність не завжди позитивно впливала на замки, і в результаті, не без «допомоги» шведських завойовників, багато з величних фортець обернулися на мальовничі руїни.
Шлях Орлиних Гнізд включає в себе відвідини усіх 25 замків. Довжина шляху – 163 км, і 188 км, якщо їхати на велосипеді. Хоч більшість туристів обирає оперативну автобусну їзду, замовляючи тури у туристичних організаціях, проте є й любителі піших прогулянок. Протягом усіх 163 км маршрут позначено спеціальними знаками на деревах, каміннях та будівлях у вигляді трьох смужок: білої-червоної-білої, які допомагають не заблукати. Початок маршруту – з Кракова (Osiedle XXX-lecia PRL). Шлях проходить через такі точки, як Долина Прондника, Ойцув, Пєскова Скала, Рабштин, Kлюче, Бидлін, Смолен, Піліца, замок Огродзєнець, Гура Зборув, замок Міров, Поток Злоти і Oльштин.
Основні замки на Шляху Орлиних Гнізд:
Замок Ойцув. Цей старовинний замок знаходиться у однойменному селі в самому серці Національного парку Ойцув. Подейкують, що так назвав замок сам Казимир Великий. Якщо перекладати з польської, то назва фортеці звучатиме як Замок-Батько, і буцімто Казимир назвав так твердиню на честь свого батька Владислава Локетка (Короткого), в пам’ять про його боротьбу за престол. Замок пережив період занепаду за часів шведської окупації (приміщення перетворили на склад), але в 17 ст. його почали поступово відбудовувати. На початку 19 ст. замок позбавився своїх стін та веж, і від нього нині лишилася восьмикутна башта, готичні ворота і мур, а ще руїни каплиці. У 90-их роках 20 ст. замкову вежу відремонтували, і зараз там знаходиться невеличкий музей.
Пєскова Скала – це замок, прозваний «перлиною польського ренесансу». Він знаходиться на північному краю Ойцовського національного парку, серед лісів на пагорбі з видом на мальовничу долину річки Пронднік. Хоч цей замок збудували всередині 14 століття, але ренесансових рис він набув після реконструкції у 16 ст. У той час перебудову робили під віяннями моди на північно-італійське Відродження, тож замок убрався у нові шати. З 1970 року замок став домівкою для Музею європейського мистецтва, а також є філіалом краківського Вавелю.
Замок Рабштин, збудований якраз так, аби оглядати однойменне село, свого часу заступив дерев’яну фортецю, збудовану наприкінці 13 століття. На межі 17-го століття, поруч із верхнім готичним замком, було споруджено величенький нижній замок у стилі Ренесансу. Але у 1657 році шведи спалили Рабштинський замок, тож нині тут лишилися тільки мальовничі руїни.
Руїни замку Смолен у однойменному селі мають для відвідувачів готичні ворота, частину східної стіни з оборонними галереями і високі оглядові вежі. Горі, на якій стоїть замок, було надано статус ландшафтного парку у 1959 році.
Замок Піліца біля річки Піліца датується 1610 роком. Його укріплення були споруджені на 40 років пізніше. Однак шведи спалили замок, тож у 18 столітті він зазнав реконструкції. У той час до його території був доданий мальовничий парк на 10 гектарів, який не втратив привабливість і досі. Проте замок переходив з рук у руки і потроху занепадав. У середині 19 сторіччя його знову відбудували у стилі нео-Ренесансу, і цей вигляд зберігся і донині. Чотири крила замка мають 40 кімнат. Нині кілька сімей судяться за право власності на замок. Ця будівля наразі не є відкритою для відвідин, проте бувають випадки, коли охоронець пускає відвідувачів досередини після ввічливого прохання.
Замок Огродзенець знаходиться у 2 км на схід від міста Огродзенець. Його звели на доволі високій горі (504 метри), тож від замку відкривається чудова панорама. Спершу тут була сувора середньовіччя твердиня 14 століття, але у 1545 році її заступив великий ренесансний замок-палац, який належав впливовій і дуже багатій Краківській родині Бонер. Хоч замок занепав від початку 19 ст, але його фортечні стіни, вежі та інші споруди й досі можна безпечно оглянути: прямо через ці руїни проходить піший туристичний маршрут.
Фортеці-близнюки у Мірові та Боболіце пов’язані хребтом, і знаходяться в 1,5 км одна від одної. Спершу у Мірові була дерев'яна фортеця, яку перебудували на кам’яну за часів готики у 14 ст. У 16 ст перетворили на садибу, а потім, у 18му, геть закинули. Замок у Боболіце був спершу притулком для лицарів-розбійників, потім став королівською фортецею у 14 столітті. У 16-17 ст був маєтком аристократів, а згодом занепав, і простояв так аж до 21 ст, коли його відремонтували та перетворили на відомий туристичний об’єкт.
Ольштинський замок був грізною оборонною спорудою у середині 14 ст. У цих вежах Казимир Великий заморив голодом одного зі своїх бунтівних баронів. У середині 15 століття фортецю перетворили на палацову резиденцію, та у 1656 році прийшли шведи і все зруйнували. Нині лишилися руїни замкової частини 14-го століття, а саме 35-ти метрова ротонда, поруч – залишки житлових кварталів і квадратна вежа.
Шлях Орлиних Гнізд:
http://orlegniazda.pl/pl/
Сайт регіону:
http://www.jura.info.pl
