Поляки – великі патріоти. Навіть, коли йдеться про туризм. Тож нічого дивного, що найдавніший туристичний маршрут у Польщі невідривно пов'язаний з її історією і витоками державності. І, як годиться, убраний у гарні шати легенди.
...Посеред лагідного і милого для очей крайобразу Великопольщі, повної озер і кришталевих річок, понад 1000 років тому народилась нова держава – Польща. Тут явила світу свою міць і славу династія П'ястів. Немає потреби нікого намовляти на відвідини мальовничого і багатого на пам'ятки старовини краю, від туристів бажаючих зазирнути у славетне минуле країни біло-червоного стягу й так немає відбою. Люди тут привітні, кухня чудова, легенди захоплюючі.
Перша згадка про туристичний маршрут - Шлях П’ястовський - з’явилась у 1938 році в публікації “Путівник по Великопольщі” автора Яна Кіларського. Спочатку маршрут було прокладено з Познані через Гнєзно, Могільно, Крушвіце до Інвроцлава. На туристичній трасі П’ястовський Шлях були найцікавіші пам'ятки, пов'язані з історією виникнення Польщі. У 70-х роках Шлях П’ястовський позначено у вигляді характерної “вісімки”, завдяки чому на трасі крім об’єктів, так чи інакше пов’язаних з династією П’ястів, опинились також і інші пам’ятки людської діяльності (починаючи з епохи палеоліту).
У 2011 році з’явилась ініціатива, що мала на меті упорядкувати історичні об’єкти на Шляху П’ястовському - акцентувати більшу увагу все ж таки на пам’ятки, пов’язані з династією П’ястів. Тому траса трохи змінила свій вигляд, з’явилися нові цікаві об’єкти, і з “вісімки” виникло дві відносно рівні траси зі сходу на захід (з Любліна до Влоцлавка) і з півночі на південь (від Лекна до Каліша), що перетинаються у першій столиці Польщі- Гнєзно.
Гнєзно - перша столиця Польщі, місто Святого Войтека, розташоване на семи пагорбах, що підносились посеред боліт, і нагадуванням про які є три озера, що існують і досі. Пагорб Лех був місцем, де закладено підвалини герцогського замку і трьох передмість. Ось тут власне і був центр польської держави.
А у 970 році на цьому місці повстала перша польська святиня-собор, що носить символічну назву “Мати польських соборів”. Славетна катедра свого сучасного вигляду набула у 14-му столітті. Струнка будівля у готичному стилі з двома високими 85-ти метровими вежами гармонійно вписується у мальовничу панораму міста. Святиня Св. Войтека виконана Пітером ван дер Рененом у далекому 1662 році. Не менше цікавим і цінним є ще один експонат - “Двері Гнєзнинські”, шедевр романського мистецтва. Туристи також можуть відвідати підземелля храму, де приховані останки найдавнішого храму, що стояв на цьому місці.
За кілька кілометрів на схід від Гнєзно є Ледницький острів. Тут був один з найважливіших замків династії П’ястів.
Багато вчених сходяться в думці, що саме тут у Велику Суботу 966 року відбулося хрещення Польщі. Замок було збудовано на острові посеред Ледницького озера, до якого здавна було прокладено два мости. У ті давні часи вони були найдовшими у Європі. До наших часів залишились тільки рештки давніх валів, також можна знайти руїни храмового комплексу, одної з найдавніших мурованих споруд у Польщі.
Подорожуючи далі, варто затриматись у Побєдзиськах. За два кілометри на схід від центра міста знаходиться парк мініатюр, де на невеличкому терені розташовано мініатюри у масштабі 1:20 палаців і храмів усього великопольського регіону. Також поруч створено ще один парк мініатюр з репліками середньовічних бойових і облогових машин відтворених у їх справжніх розмірах. І усі вони функціонують так само, як і їхні середньовічні прототипи. Тож замок стає ідеальним місцем для проведення живих уроків історії, організації всілякого роду вистав, та й просто приємного і цікавого проведення часу для цілої родини.
Наступні кільканадцять кілометрів П’ястовським Шляхом - і ми у Познані. Все, що так чи інакше пов’язано з династією П’ястів, нам краще відвідувати, тримаючись вказівників Королівсько-Цісарського Тракту. Екскурсію можна почати з невеличкого костелу св. Яна Єрусалимського на Командорії. Це одна з найстаріших познанських святинь, була побудована у ХІІ-му столітті тодішнім правителем Мєшком Старим. Цей костел був призначений рицарському ордену юанітів, більш відомому як Мальтійський орден.
Наступний храм династії П’ястів - це костел св. Малгожати на Срьодці. Але найважливішим місцем на карті П’ястовського Шляху в Познані є Тумський Острів. Він лежить на річці Варта, і понад 1000 років тому тут був один з головних замків перших володарів Польщі. Князь Мєшко побудував замок з потужними оборонними валами, а для себе і своєї дружини Домбрувки поставив палац з капличкою.
Далеко на схід веде П’ястовський шлях. Аж до Любліна, де середньовічне абатство бенедектинців, що існує і в наш час. Тож вирушаючи на схід, можна відвідати безліч пам’яток романської епохи. У Тшемешині, якому приписують те, що тут жив святий Войтех, а також ту було місце його першого поховання у 997 році, варто відвідати бароковий костел з елементами романського впливу.
У Могильні можна побачити один з найстаріших монастирів бенедиктинців. Його будівництво почалось у 1047 році королем Казимиром Відновителем, і продовжувалась його нащадками.
Шлях веде нас і на терени Куявсько-Поморського воєводства. У невеличкій місцевості Стшельнє зачаровують погляд романські колони монастиря Норбертранек. Крушвіца, відома з легенд про короля Попєляа, може похвалитися одним з найгарніших в краю романських колегіатів. Варта також торкнутись стін або пройтися сходами Мисьої Вежі, фрагмента замку короля Казімєжа Великого. Новинкою на Шляху П’ястовському є місцевості, що простягаються далеко на схід, Пловцув, Бжешя Куявська і Влоцлавек.
Одним з найбільш відомих місць на Шляху є Біскупін, де реконструйовано на півострові Біскупінського озера фортецю.
Вона є найбільшою в Європі експозицією вартової фортеці лужицької епохи і сягає приблизно 740 року до Р.Х. Ще одним діамантом в оправі П’ястовського Шляху є городище в Гжибовє. Було то одне з найбільших городищ, які з’являлися у часи формування династії П’ястів. Розбудоване в 60-70-х роках X століття воно належить до найбільших за площею пам’ятників історії Польщі. Щорічно тут відбуваються реконструкції середньовічного побуту та турнірів. Туристи мають можливість на власні очі побачити реалії того життя, просякти димом пригод, відчути смак легенд і зануритись у крижаний стогін турнірної зброї
