Багато років тому, на землях сучасного міста Гори Тарновські, буяв густий зелений ліс. Оповідали історії, ніби в цьому лісі живуть лісовики, водяники та гноми.
І був собі селянин на прізвисько Риба. Не будучи боягузом, він збудував свою хатинку на краю ліса. Вирубав трохи дерев, викорчував пні - і зробив собі чимале поле. Господарем був вправним, земля щедро дарувала врожаї, а скотина в нього була гладенька і доброї ваги. Рибі подобалось проводити час у лісі, він любив при сріблястому світлі місяця помріяти, лежачі на галявині.
Одного разу вночі, коли був повний місяць, як звичайно, лежав собі в лісі. Аж раптом на тлі місячного сяйва з’явилась дивна заграва, ніби полум’я. Придивившись уважніше, чоловік побачив на галявині обік танцюючих гномів, таких маленьких, що могли зміститися на одній його долоні. Кожний із гномів мав золоту кирку, а бороди відливали сріблом. Під час танцю гноми золотими кирками довбали землю - і від кожного удару земля відблискувала дивним спалахом, мов коштовностями була устелена ціла галявина. Риба з цікавості широко розплющив очі, але невідома сила раптом огорнула його глибоким сном.
Кілька днів по тому він почав копати саме в тому місці, де побачив гномів. Але нічого не знайшовши, розчарований покинув цю справу. А за декілька днів на краю цієї самої галявини одна з його корів провалилась у багно. Неймовірно багато зусиль було потрачено, щоб витягти бідну скотину. Зачепивши мотузку за один ріг, намагаючись підтягнути корову поближче до твердої землі, раптом побачив щось дивне. Другий ріг, який до цього часу був занурений у багнюку, весь цілісінький змінився, наче хтось його помалював срібною фарбою.
Мудра людина з села зауважила, що можливо тут є цінна руда. З того часу велике багатство прийшло на ці землі, і стало наділом для багатьох.
У тому місці повстала ціла копальня срібла, а доокола - поселення, що ставало все більшим, аж одного часу перетворилося на пишне і багате місто.
Це і є Тарновські Гори, з площею Ринок, дзвіницею, і чудовим туристичним маршрутом «Старовинна срібна копальня».
Як зараз виглядає записана сріблом історія міста?
150 кілометрів проходів по старовинних розробках, з яких лишень нецілих 2 кілометри відкриті для туристів. Запрошуємо вас до подорожі у часі, до колиски рудокопів Верхньої Сілезії. Перед спуском до світу Тарногорських шахтарів, які на глибині 40 метрів творили історію міста, можемо відвідати музей, розташований в будинку, що відкриває доступ до ствола шахти “Аньол”. Тут вас вітають традиційним шахтарським вітанням - Szczęść Bożę ( «благослови, Боже»). І радо запрошують ознайомитись з картою копалень цілого регіону Міста Гірників, з колекцією мінералів і гірських порід, інструментами, приладами та пристроями, якими користували шахтарі, повсякденним одягом.
Яке взуття носили? Чому перестали використовувати тваринний жир для освітлення пішохідних доріжок, або що таке “хиткі піски”. Все це, і ще багато цікавого можна почути, зважившись на мандрівку Старовинною копальнею. Після екскурсії музеєм, починаємо подорож старовинними проходами срібної копальні. Спустившись справжнім шахтарським ліфтом-кліткою на глибину 40 метрів, входимо до лабіринту ходів під назвою ”Сташиц” і простуємо до Срібної зали. У цій залі, площею 500 квадратних метрів, у первісному стані збережено місця праці шахтарів, їхні інструменти, фрагменти видобутої руди. Коли добре придивимось, то побачимо маленьке підземне озерце, та залишки галеніту, місцевого мінералу.
На черзі наступна зала - Звалова. Назва походить від величезних брил доломітів, які під впливом величезної сили тиску осунулись зі стелі і утворили завал.
Тут також бачимо інструменти шахтарів, а площа зали становить 1500 м2. Незабутні враження залишає по собі освітлення зали - шахтарськими ліхтариками. Також тут побачимо велику карстову воронку діаметром понад 9 метрів! Цікаво, хтось виміряв її глибину? і що воно таке?, для чого? Найкраще про все запитати Скарбника, легендарного опікуна шахтарів, якого, як каже легенда, найлегше за все спіткати саме тут.
Далі на нас чекає Низька зала. На підході до неї варто затриматись біля фігурки святої Барбари і, отримавши її прихильність, з чистими думками рушити вперед. Проходячи повз джерело кришталевої води, дізнаємось про її лікувальну силу. І нарешті Низька зала - найбільша за площею, але всього 1 метр заввишки. Подолавши і цей простір, попадаємо до засипаної штольні “благословення Боже”. Тут відкрита експозиція старовинних гірничих візків.
І несподівано перед нами… вода! Далі шлях продовжуємо човнами. На відстань 270 метрів, і вважайте на руки - часом стіни оминаються буквально за кілька сантиметрів від бортів.
Закінчивши водну подорож, потрапляємо у потік свіжого повітря - ми досягли штольні “Змія”, що свого часу виконувала функцію вентиляційної шахти.
Далі розминаємо ноги, направляючись до штольні “Ангел”. По дорозі маємо порівняльну експозицію побудови проходів та штольні: старовинну та сучасну. Цікаво подивитись, як за далеко ми зайшли у справі копанок у порівнянні з старими часами.
Нарешті, діставшись на поверхню зі штольні “Ангел”, йдемо до ще однієї атракції: музею парових машин - їх більше 30, і кожна з них має свою неповторну історію. З року 2006 Старовинна Копальня Срібла, знаходиться на Маршруті Пам’яток Техніки Шльонського воєводства і є одним з чотирьох об’єктів польських чудес техніки та промисловості.
Навіть творці комп’ютерних ігор не оминули увагою Старовинну копальню. Дії однієї з частин захоплюючої он-лайн гри “Аіон” відбуваються саме тут.
Всі без винятку об’єкти, пристосовані для відвідин особами з обмеженими можливостями і відкриті для гостей цілорічно, винятки становлять тільки великі загальнопольські святкові дні (1 січня, Великдень, свято Божого Тіла, 1 і 11 листопада, 24-26 і 31 грудня).
Бюро обслуговування туристичного руху
Tel: 32 285 49 96
E-mail: bort@kopalniasrebra.pl
відкрито з понеділка по п'ятницю,
в годинах 8:30 - 16:30.
вул. Глівіцька 2
Тарновські Гори (Tarnowskie Góry)
Шльонське воєводство
І в околицях старовинної шахти є безліч цікавих місць: на відстані простягнутої руки знаходиться штольня “Чорної Форелі”, музей, водний парк, музей хліба в Радзінкові, Спортивна долина в Доломітах, замок в Старих Тарновічах, палац в Рибней, вузькоколійка Гурношльонська. І маленька порада, приготуйте порожні валізи, бо додому повернетесь з величезним багажем вражень, захоплень і мрій.
