Warsaw 8.9 ºC
Контакт з нами
Містичний Замок Свіни

Свіни (нім. Schweinhausburg) з’явилися як невелике поселення, потім стали оборонним, типового готичним, середньовічним замком, який з початком XVII ст. набув ренесансних форм і став замком-резиденцією.

Звідки така малоромантична назва? Легенди кажуть, що у 712 році лицар Бівой, зброєносець королеви Лібуші, брав участь у великому полюванні в непрохідних лісах, що покривають схили Судетів. Під час того полювання врятував королеву від оскаженілого величезного дикого кабана; так кинувся рятувати свою королеву, що убив тварину голими руками. Лібуша оцінила відданість і винагородила зброєносця землями і власним гербом із головою вепра. А незабаром лицар одружився з сестрою королеви – принцесою Казею. А коли нащадки лицаря прославились пристрастю до вина - з’явилась приказка «п’яний, як Свинка», що теж відповідало гербу і назві.  

Свіни -  найдавніший приватний замок на території сучасної Польщі.  Відповідно до записів у документах, у XIII ст. власниками були у 1230 р. Tader, у 1242 р. - Jaksa, a у 1248 р. Piotr ze Świn. У 70-х роках XIII ст. рішенням Короля Болька І Суворого Замок Свіни був переданий лицарському роду Свінків (нім. von Schweinichen), які володіли замком аж до XVIII ст.
Замок вражає мурами і потужними вежами. Головні (XIV ст.) мури мають понад 2,5-метрів товщини. Зберігся також прекрасний готичний вхідний портал.

З північного заходу розташований прямокутний палац. Комплекс оточили укріпленнями, пристосованими до оборони вогнепальною зброєю, новими захисними стінами і бастіонами. Вхід до замку був через підйомний міст. Укріпленим також було підзамче. Замок ніхто й ніколи не здобув.

Більш вишуканих ренесансних форм будівля прибрала у 1614-1660 рр., коли тодішній власник замку Ян Сигізмунд фон Свайнінген перебудував родову садибу на ренесансну резиденцію. У гості запросив магів, містиків, алхіміків, теологів, кабалістів, розенкрейцерів - створив тут містичне братство і зібрав містично-філософську бібліотеку. У Німеччині, яка на той час була притулком усіх шукачів філософського каменю та еліксиру молодості, наростав хаос. Містики перебрались до Праги й інших цікавих міст…  

У 1624 році у Замку Свіни перебував відомий містик Якоб Беме, який написав «Послання до спраглої і голодної  душі». Довкола нього зібрались й інші містики, поміж інших – також відомі Анґелус Сілезіус i Абрахам фон Франкенберг. У епоху Ренесансу до Братства розенкрейцерів почали допускати свідомих людей. У 1604 р. вісім братів-розенкрейцерів розкрили гробницю Крістіана Розенкрейца й оприлюднили деякі одкровення і таємниці братства.

1613 року в німецькому Гейдельбергу руками містиків було споруджено фантастичні висячі сади у формі лабіринту з дивовижними механізмами, що стало відображенням таємної доктрини і втіленням мрії розенкрейцерів. Синхронно з цими подіями розенкрейцерська таємниця вийшла у світ.  Гейдельберг зараз відомий, зокрема, величними руїнами замку на Пустельній горі, а також колишньою Палатинською бібліотекою, однією з найбільших бібліотек Ренесансу (нині частково включеною до складу бібліотеки Гайдельберзького університету). Цікаво було б і на замок у Свінах подивитись під цим кутом…

До речі, родина Свінів була відомою відвагою, успіхом, тим, що тут любили вино, ніхто не хворів, усі довго жили. У призамковому костелі є поховання колишніх власників замку. Поміж них – лицаря Бургмана, який прославився такою силою і здоров'ям, що у віці 110 років галопував  верхи на коні по довколишніх пагорбах. А помер через застуду…

Інша легенда розповідає: багатовікова практика споживання вина, яка передавалась з покоління в покоління, виробила у Свінів неймовірну  стійкість до градусів, чому заздрив не один дворянин. Розповідають про легендарне парі між Єжи Свінем і певним польським шляхтичем:  хто вип’є більше вина і не впаде під стіл. Ставка була серйозною: Єжи поставив 1000 дукатів, а шляхтич чудову карету, запряжену шістьома прекрасними кіньми. При двадцятій пляшці, коли обидва ледь тримались на ногах, Свін  наказав принести дерев'яне відро для напування коней, наповнив його вином і випив одним духом. Шляхтич, не сказавши ані слова, вийшов із замку пішки… А господар ще біг за ним слідом і умовляв «випити на коня»!

Свіни протягом віків змінили не одного власника, пережили не одну війну. Замок уцілів під час гуситських воєн, не знищила його Тридцятилітня війна. Стіни і мури зруйнували російські війська під час семилітньої війни 1756-1763 рр. Замок опустів і нищився. Своє зробили урагани, сильні дощі й кілька пожеж. У 1941 році Верхмахт облаштував у замку склад запчастин до літаків. Після Другої світової війни тут довго хазяйнували росіяни, кажуть – шукали скарбів (і не тільки військових), захованих німцями при відступах.  

У 1959 році під час археологічних робіт на замку виявили сліди тринадцятого століття і встановили, що тут було поселення раннього середньовіччя.

З 1991 року замок знову знаходиться в приватній власності. 5 липня 2008 року урочисто відзначили 900-річчя замку і села Свіни, поставили пам’ятний монумент біля руїн замку. На осінь 2008 року замок, після 17 років перебування у володінні сім'ї, знаній у Нижній Сілезії ще з 1421 років, перейшов у нові руки. Планується повне його відновлення.

Новий власник – Ярослав Цибульський, власник, зокрема, винної компанії, радник канцелярії Президента РП з вибору вин для урочистостей і почастунку ВІП-гостей. Про винну історію замку дізнався вже після його купівлі. Планує зробити тут готель, ресторан і музей вина. Але оскільки має ще кілька замків, то готовий і продати Свіни разом із усіма планами, «комусь небайдужому і знаючому» за 2,5 млн. злотих.    

Замок вважається красивим, його орендують для різних заходів. Хоча на фоні інших польських замків Свіни є мальовничим замком-руїною.