Палац у Плавньовицях разом з прекрасним парком є однією з найкрасивіших резиденцій на Шльонську.
Замок - руїни замку XIV століття. Рахунки двору короля Владислава Ягайла та королеви Ядвіги з 1338-1420 рр., показують, що в ході бойових дій (пов'язаних з тим, що король Ягайло відібрав у князя Владислава з Ополя спадщину) замок у Плавньовицях у 1393 році був фортецею.
Командував обороною Пьотр Шафранець з Кракова. Ймовірно замок витримав облогу, бо, відповідно до джерел, з Кракова сюди відправляли підмогу.
У шістдесятих роках XX століття при земельних роботах відкрили мури невідомої фортеці поміж вулицею Нова та Гливицька, за кількасот метрів схід від палацу. Ймовірно, це і було укріплення Пьотра Шафранця, про яке згадують джерела. Що сталось із фортецею – не відомо. Палац і парк з’явились у 1882-1885 рр.
Перша згадка про село Плавньовиці походить з початку XIV ст., і приблизно в середині цього століття згадується ім'я власника місцевих земель Маркуса де Плавньовіц. У королівських документах Владислава Ягайла є згадка про місцеву фортецю з польськими лицарями.
Власники цих місць змінювались, місцевість моментами розквітала, та переважно занепадала, особливо після Тридцятилітньої війни. Кращі часи для Плавньовиць настали у XVIII столітті, коли 1737 року село купив барон Франц Вольфганг фон Стечов.
Але історія більше запам’ятала ці місця у прив’язці до прізвища Балестремів (Ballestrem), до яких землі перейшли 1798 року. Півтора століття Плавньовиці були у власності цього італійського роду. Палац у Плавньовицях часто саме так і називають – палац Балестремів.
Перша палацова будівля з’явилась у Плавньовицях у першій половині XVIII століття. Таким, як ми бачимо палац зараз, його побудували в 1882-85 роках за ініціативою графа Францішка II Балестрема, за проектом Костянтина Гейденріха.
Резиденція була збудована у стилі голландського неоманьєризму з неоготичними елементами, характерними для еклектичного, романтичного історизму. Разом з палацом і каплицею, у палацово-парковий комплекс також увійшли господарські споруди, фільварок, стайня, каретний двір, а також парк.
Трикутна двоповерхова будівля збудована у формі літери "U". Фасади з клінкерної цегли мають різноманітні прикраси у вигляді каменистих деталей. Високі шатрові дахи будівлі прикрашені численними башточками, шпилями, вершинами та мансардами, а над усім височіє чотиристороння вежа з годинником під високим шатровим дахом.
Розташована у південно-західному крилі, каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії була доступна вірним для служб як костел.
У парку, заснованому 1885 року., площею 2,4 га, колись було сотні видів рослин. Зараз також є цікаві, екзотичні дерева.
Сім'я Балестремів покинула резиденцію 1945 року, тікаючи від Червоної Армії. У палаці якийсь час проживав маршал Іван Конєв зі командуванням. Під час перебування червоноармійців об’єкт спустошили: як і в інших подібних випадках стався звичайний вандалізм, зникли дорогоцінні меблі, колекції порцеляни та столового срібла.
Після війни у палацовому крилі з каплицею була розташована парафія, а у решту приміщень були переселені сестри-бенедиктинки зі Львова.
Зараз у Палаці розміщується Центр освіти і навчання єпархії Глівіце. Завдяки ксьондзу Кристіану Ворбсу, зроблено капітальний ремонт будинку, який також служить місцем проведення конференцій та концертів. Палац доступний для індивідуальних відвідувачів та організованих груп.
Більше інформації на сторінці палацу в інтернеті.
