У давні часи належав Тевтонському Ордену. Приваблює красою і легендами. Кажуть, у підвалі замку чути шелест сукні закоханої у лицаря-ченця дівчини.
Свідвин - місто в північно-західній Польщі, на річці Рега. Невелике, затишне, 15 тисяч населення. Як у багатьох невеликих поморських містах, окрасою тут є замок. Звели величну оборонну споруду над містом тевтонці. Лицарський Орден тоді активно воював з П’ястами і Ягелонами, хрестоносці нападали на слов’янське Помор’я – несли таким чином «цивілізацію». Замок у Свідвині був одним із опорних пунктів Ордену у цілій низькі готичних замків півночі.
Спочатку готичний (XII ст.), у XVIII столітті перебудований у стилі бароко, замок зберіг архітектурні елементи з XIV століття. У 1540 році замком володіли іоаніти – лицарі-госпітальєри. Власне вони розбудували замок, добудували два крила, замкнули дитинець, привнесли баракові елементи в архітектуру.
У 1808 році замок став власністю прусського уряду, служив штаб-квартирою. Після 1945 року був зруйнований і спалений. Відновили його аж у 1962-1968 рр. Зараз тут культурний центр. Щороку на замку проводиться поетичний конкурс ім. Яна Спєвака.
Багата історія Свідвинского замку не була забута місцевим населенням, яке додало до величної пам’ятки ще й красиві легенди. Одна з таких легенд розповідає про любов прекрасної городянки і лицаря-ченця.
…Переказують, що багато років тому серед тамплієрів з’явився молоденький лицар. Скромний, романтичний. Йому не подобалось беззаконня хрестоносців. Ще й собі на лихо – закохався у місцеву дівчину. Її ім’я загубилося в століттях, але начебто вона була дочкою місцевого шинкаря і мала неймовірну вроду.
Лицар, віддавши серце дівчині, порушив клятву служіння Ордену. І вирішив, що справедливо буде позбутися сану монаха. Звернувся до магістра з проханням позбавити його сану. Таке нахабство привело тевтонців у жах – очільник ще раз нагадав лицарю про невідворотність клятви. А з дівчиною запропонував натяком зустрічатися по-тихому. Розважайся, мовляв, скільки хочеш, але про відступництво і одруження і не мрій.
Романтичний юнак не погодився, й його заточили у підземелля замку в Свідвині. Підземні лабіринти простягалися під усім замком дуже глибоко: ані звуки, ані світло не сягали сюди. З часом лицар помер від горя і каліцтв, яких колишні «брати» щедро йому відсипали, намагаючись «навернути на істинний шлях».
Минали роки, про бідолаху всі забули, до його дівчини стояла черга з кавалерів. Дівчина була красива і небідна. Але побивалась за своїм втраченим коханим і усім відмовляла. Батько любив доньку й не смів неволити. Зрештою, дівчина захворіла від туги й відійшла у невідомі світи, услід за коханим.
З тих пір, напередодні свята Купали, привид красуні приходить у підземелля замку. Бродить підземними лабіринтами, шукає свого коханого. Людей не зачіпає, радше уникає. Тільки чути її зітхання і шелест сукні.
Ще одна легенда розповідає про одну з найбільш важливих подій в історії міста Свідвин – битву за корову. У липні 1469 року сталася велика суперечка між місцевим жителем і торгівцем із сусіднього містечка Бялоґарда. Із звичайного побутового конфлікту сталася велика бійка, в результаті якої загинуло 300 осіб. Виграв Свідзин, але спір про корову триває досі – на щастя, у вигляді реконструкції давноминулих подій. Нагородою у щорічному турнірі є, щоправда, не корова, а коров’ячі роги.
Як доїхати до замку:
Орієнтуватися на Кошалін. Можна поїздом, на маршруті Щецін-Кошалін, зупиняються тут навіть швидкісні поїзди. Можна також дістатися автобусами з Дравська, Кошаліна і Ґрифіце (неподалік є маленький автовокзал). Від вокзалів до замку пішки 10 хвилин. Автомобілістам ще зручніше – є достатньо місця під паркування.
Сторінка замку http://www.zamek.swidwin.pl/
