Ольшинський Замок – найдавніша й найбільш показна пам’ятка міста. Зараз у замку Вармінської капітули (капітула – орган костельної влади, замок IV століття) міститься Музей Вармії і Мазур.
Колись тут також жив Миколай Коперник. Відомий астроном, безумовно, заслужив на те, щоб у його колишній кімнаті було увічнено виставку речей і відкриттів, ним зроблених, найціннішим з яких, вважається, є відома астрономічна таблиця.
Та біографія Коперника – не лише астрономія. У ній заборонена любов, лавандове пиво, скрині листів і оборона Ольштинського замку.
Замок в Ольшині було засновано у 1348 році. Захищений річкою Линою, замок був Капітулою, скарбницею і оборонною спорудою. У XIV ст. намагались його здобути литовці, після Грюнвальдської битви він у 1410 році перейшов до Польщі, потім багаторазово змінював власників, переважно бої тут точились між Тевтонським орденом і Польським Королівством.
Миколай Коперник, як відомо, був з багатої родини і мав впливового дядька. Дядько, єпископ Вармінський, допомагав небожу, як умів. Найбільше бажав, щоб той став священником. Коперник у 1491 року вступив до Краківського університету, де вивчав математику, медицину і богослов'я. Уже тоді зацікавився астрономією, яку, до речі, в Краківському університеті викладав відомий український вчений Юрій Котермак-Дрогобич.
Юнак надто слухняним не був, університет не закінчив, не став також вармінським каноніком, як того бажав дядько. Покинув Болонью, вештався Римом. У Падуї вчив медицину. Аж нарешті склав іспити і здобув диплом та вчений ступінь доктора канонічного права.
Потім таки став секретарем, особистим лікарем і довіреною особою свого вуя — єпископа Лукаса Ватценроде і каноніком Вармійської дієцезії. Коперник жив у єпископському замку свого дядька, Лідзбарку-Вармінському, де продовжив свої астрономічні дослідження.
Загадка, ким для Коперника була Анна Шиллінґ, залишилася нерозгаданою. Каноніку не можна було мати ні дружини, ні коханки. Але, подейкують, у Гданську зберіглася ціла скриня любовної переписки між Миколаєм і Анною. Анна була також у Фромборку, формально як прислуга, а Копернік – у якості каноніка (й продовжував свої наукові дослідження). Кухарка чи коханка – ніхто ніколи так і не відповів на це питання. Відомо лише, що Анна була реальною постаттю, багатою жінкою, молодшою від Коперника на 15 років. Після його смерті продала свій будиночок у Фромборку і більше ніколи туди не повернулась.
В Ольштині Коперник жив у 1516-1519 роках, а потім 1520-1521 рр. В ольштинському замку Миколай Коперник виконував функцію адміністратора маєтку капітули. Тут, на мурах, зберіглася унікальна пам’ятка - астрономічна таблиця, за допомогою якої Коперник намагався провести реформу календаря.
Довший час вважалося, що місце поховання Коперника невідоме, приблизно – десь у підземеллях Кафедрального собору у Фромборку. Але – цікава історія! – серед книг, якими користувався Коперник, польські дослідники знайшли волосину, яка найправдоподібніше, була його. Шведські вчені провели експертизу ДНК. Завдяки цій експертизі було встановлено точне місце поховання, організовано урочисте перезаховання і навіть відтворено точніший зовнішній вигляд.
22 травня 2010 року відбулася урочиста церемонія перепоховання останків Миколая Коперника, яку провів примас Польщі, архієпископ Ґнєзненський Юзеф Ковальчик. По панахиді й літургії прах ученого знову поховали під вівтарем Святого Хреста кафедрального собору Фромборка, де його рештки були знайдені під час розкопок у 2005 році.
Більше того, в Ольштині взялися зварити пиво, яке пив Коперник! На 450 річницю з дня народження видатного астронома мешканці Ольштина вирішили його вшанувати, зваривши лавандове пиво за автентичним рецептом, який знайшли у переписці капітули. Рецепт опрацював Павел Блажевич з Музею Вармії і Мазурії в Ольштині (Muzeum Warmii i Mazur w Olsztynie). Це він зовсім випадково натрапив на той цікавий лист з рецептом... Вдалося домовитися із місцевою пивоварнею - і пиво Коперника було на полицях ольштинських крамниць.
Ім’я Коперника також пов’язують із проектуванням і будівництвом гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, і запуском польського монетного двору. Крім того, Коперник, який не брав участі у громадському житті, вів постійну лікарську практику, зокрема боровся з епідемією.
Коперник також брав активну участь у боротьбі з Тевтонським орденом — під час польсько-тевтонської війни (1520-1522 рр.) організував успішну оборону дієцезії від тевтонців, а згодом (1524 р.) брав участь у мирних переговорах, наслідком яких стало проголошення території Тевтонського ордену герцогством Пруссії у васальній залежності від Польського королівства.
Від XVII ст. замок у Ольштині втрачає оборонні функції. До його готичних будівель добудували житлові частини у стилі пізнього бароко. На щастя, замок пережив потрясіння війни. Сьогодні функціонує як музей і культурний центр.
Ольштинський замок відкритий для відвідувачів цілий рік, крім понеділка і святкових днів. Безкоштовним є вхід на його дитинець.
У літній період (липень - серпень), замок працює щодня з 10-00 до 18-00, у травні, червні і вересень з 10-00 до 17-00 (по неділях до 18-00), в період жовтень - квітень з 10-00 до 16-00 (у неділю до 18-00).
Ціни на квитки
Для дорослих - 10 злотих
пільговий квиток 8 злотих
сімейний квиток (2 + 1), 20 злотих
сімейний квиток (2 + 2, 2 + 3, 1 + 3) 25 злотих
Вхід на вежу 4 злотих
По середах безкоштовний вхід на постійні експозиції. У той же день квиток на тимчасові виставки - 4 злотих.
Офіційна сторінка Музею-Замку в Ольштині http://muzeum.olsztyn.pl/
