Замок Ксьонж – перлина в рододендронах
Замок «Ксьонж» – найбільший замок у Нижній Сілезії, третій за величиною замок у Польщі (після замку в Мальборку і замку на Вавелю). Розмістився у природному парку з видом на річку Пелчницю і є однією з головних туристичних пам’яток міста Валбжиха.
У перші століття Ксьонж мав дуже бурхливу історію. Він часто переходив з рук в руки, належав різним країнам і був зруйнований під час численних воєн, що тут точилися. Достовірних відомостей про походження сьогоднішнього замку мало, а в розповідях є багато прогалин, неясностей і навіть суперечностей.
Документована історія міста Ксьонж почалася з відновлення зруйнованої раніше фортеці свидницько-яворським князем Больком I. Пізніше замок переходив з рук в руки, і ці руки не завжди були благородними. Серед власників замку були брати Шеллендорфи – відомі в Нижній Сілезії розбійники. Протягом наступних ста років замок міняв своїх власників сім разів, аж поки в 1509 році його не купив Конрад Гогберг. Таким чином замок перетворився на головну резиденцію одного з найбільш багатих і впливових сілезьких родів.
Під час Тридцятирічної війни фортецю неодноразово брали в облогу і захоплювали. У 1705-му замок перейшов у власність Ернеста Максиміліана фон Гогберга, який перетворив його в казкову резиденцію в стилі бароко. У XIX столітті сім’я Гогбергів отримала титул герцогів, а замок почали відвідувати знамениті гості: майбутній президент США Джон Квінсі Адамс, цар Ніколай, цісар Франц Йосиф та інші знатні особи.
У 1891 році завдяки вдалій шлюбній партії з Генріхом XV в сім’ю Гогбергів увійшла Марія-Тереза, яку звали також княжною Дейзі.
Графиня Дейзі, насправді Марія Тереза Олівія Гогберг фон Плесс (1873-1943), англійська аристократка, чиє життя переплелося з однієї з найбагатших аристократичних родин Німеччини. Шлюб Дейзі з Яном Генріхом Гогбергом, герцогом Пщинським, стався внаслідок інтриг її матері та безгрошів’я родини.
Ян Генріх XI був одним з найбагатших у Німецькій імперії аристократом і дуже сучасним фермером. Перші роки шлюбу Дейзі та її чоловік провели в подорожах Європою. Бавилися на балах, полюваннях і бенкетах, де були присутні вершки німецької та англійської аристократії.
Молодому подружжю надали в користування головну резиденцію родини – замок у Ксьонжі. Однак величезна будівля не сподобалася Дейзі. Вона більше цінувала менший палац у Пщині. Особливо любила мисливський будиночок, який нагадував їй англійські замки.
Однак цей відомий шлюб не був тривалим і розпався після закінчення Першої світової війни.
Друга велика перебудова замку припадає на 1908-1923 роки, коли після смерті батька у 1907 році Ганс Генріх XV Гохберг одержав вищий титул князя фон Плес. До замку були добудовані два неоренесансні крила — на північ і на захід. Вежа досягла висоти 47 м і була увінчана сферичним куполом з ліхтарем. Замкові тераси отримали свій нинішній вигляд.
Гохберги, що не підтримували нацистський режим, не проживали в замку з 1928 року. Ганс Генріх VII у 1932 році переїхав до Великої Британії, прийняв британське громадянство і воював на британській стороні під час війни. Його брат Олександр фон Гохберг воював проти Німеччини з польської сторони.
Княжну Дейзі у 1941 році виселили з резиденції. Влада Третього рейху експропріювала замок і вирішила перетворити його на ще одну ставку Гітлера. Перед головним порталом викопали шахту для ліфта глибиною 40 метрів, а під замком — тунелі й підземне сховище. Вважають, що на будівництві тунелів протягом чотирьох років працювали 3000 підневільних робітників. У підземеллях замку начебто була фабрика військової техніки, сховище цінних предметів і конфіденційних документів і, як і весь район, місце досліджень для створення ядерної зброї. Під час Другої світової війни у замку також зберігалися зібрання Королівської пруської бібліотеки в Берліні.
У післявоєнні роки замок спустошили мародери. Тільки в 1956-1962 роках починаються перші відновлювальні роботи з метою унеможливити подальше руйнування замку. Величезна шахта для ліфта, яку викопали нацисти, була засипана в 1967 році. У 1974 році почалися комплексні ремонтні роботи у барокових залах. Були розроблені красиві тканини в стилі бароко, які тепер оздоблюють найкращі приміщення замку.
Нині замок Ксьонж з парком довкола нього є популярним туристичним об’єктом.
Найбільше і найбагатше приміщення замку – бальний зал Максиміліана. Його головною прикрасою є два розташованих один напроти одного каміни з невимовно багатою оздобою, а також кришталеві дзеркала над ними. Стіни і підлогу викладено мармуром, а люстри виготовлені з позолоченого липового дерева. До стін прироблено три невеликі галереї – місця для придворної капели.
Однією з цікавинок замку Ксьонж є розташована поблизу історична стайня і стадо коней.
У самому замку працює готель, є також музей і культурний центр. Тут можна разом із групою пройтися по одному із тематичних маршрутів: „Ксьонж Бароковий” (30 хв), під час якого відвідувачів проводять через барокові зали замку; „Слідами Гогбергів” (50 хв), де можна, крім барокових залів, потрапити до перебудованих за часів Другої світової давніх кімнат у рамках нацистського таємного проекту «Гігант»; „Шляхами Дейзі”, де можна прогулятися не лише замком, а й терасами і парком, та інші маршрути.
Додатково можна замовити екскурсію до стайні, каретного двору та критого манежу, які є одними з найкращих у Європі. Тут можна покататися на конях верхи або в екіпажі. Якщо замовляти екскурсію не хочеться, то можна гуляти за інформаційними вказівниками, встановленими на території замку.