Малопольська кухня вже багато років використовує традиційні трави, а зелені запашні скарби – це основа для приготування регіональних страв, наливок і сиропів. Їх також використовують у нетрадиційній медицині та як джерело природної енергії у трав'яних спа, вдаючись до багатовікових традицій і таємничих рецептур.
Кулінарний маршрут «Малопольське село, що пахне травами» створений у сільській місцевості і проходить через 20 малих господарств, які мають трав'яні горідчики, а їх відмінна риса – простота, справжність та повернення до традицій. Господарі багато знають про властивості та вирощування трав, їх види, застосування, лікарські властивості. Для городян розвагою є сама можливість розпізнавати трави, вгадати назву, не кажучи вже про використання рослин на кухні з домашніх садів та тих, що ростуть дико на луках та лісах. Унікальність цієї пропозиції полягає в тому, що господарі приділяють багато часу гостям, часто запалюючи їх своїми трав’яними та екологічними пристрастями.
Кулінарна пропозиція цього маршруту дуже багата, господарства спеціалізуються на різноманітті, тож тут є лемківська, галицька, гуральська, підгірська та навіть японська кухня. Господині відтворюють рецепти традиційних страв, використовують трави із власних горідчиків та оригінально називають страви: «Суп відьми», «Мисчина п'яного розбійника», «Дар життя», «Літературний чай», «Суп біда», «Квасниця ріпка», «Присмак Пєнін», «Дерунище з травами», «Райські шкоринки», «Сири для понаїхавших з часником і зеленню», «Підпивок дарунок життя», «Капуста по-галицьки із салом», «Гріховний суп з любистком».
Ще одна атракція – продаж трав’яних сувенірів, виготовлених господарями та місцевими народними майстрами, таких як: трав'яні мішки, трав'яні подушки, шкатулки, трав'яні гороскопи. Господарства організовують навчання ремесла, ткацтва, вишивки, розпису скла, скульптури, виготовлення мережива, паперу, валяння з фетру.
www.sot.org.pl
