Ходити туристичним Краковом легко і приємно. Стежки впевнено протоптані, інформації багато, цікавинки на кожному кроці. Але є історії, на перший погляд, неочевидні. Не завжди легкі. Але безумовно цікаві, як усе у цьому дивовижному місті.
Ми писали, як цікаво подивитись на Краків з його чотирьох курганів. Кургани Пілсудського, Крака і Ванди вважають взагалі дуже символічними, бо вони утворюють рівносторонній трикутник. З кожного з них видно два інші. Легенди кажуть, що це були місця культу.
Курган Крака, порівняно, найменш відвідуваний. Може тому, що усього 16 метрів заввишки? Але з нього можна побачити панорами міста під іншим кутом. І … потрапити у Лібан.
Провалля за огорожею привалює одразу. Що таке дивне може бути практично у центрі міста? У іржавих спорудах не кожен зразу впізнає об’єкти для випалювання вапна. Каменолом Лібан – така офіційна назва цього урочища. З 19 ст. тут добували будівельний камінь та випалювали вапно. Лібан (з наголосом на перший склад) у перекладі означало б Ліван. Але назва походить від прізвища першого власника видобутку Бернарда Лібана. Хоч екзотичне місце дуже хочеться назвати екзотичним Ліваном. Стрімкі скелі довкола, дивні індустріальні споруди, озера на дні каменолому вражають.
Оригінальність місця використав також режисер Стівен Спілберг для зйомок свого «Списку Шиндлера». Використав не безпідставно: під час Другої світової у каменоломі був трудовий табір, де працювали в’язні. З часів зйомок залишились стежки, вимощені мацевами. Точніше, репліками мацев. Тим не менше сам факт досі притягує цікавих і бунтує уми.
Як і територія колишнього так званого «табору праці Плашув» для в’язнів, яка поруч з каменоломом. Німці створили табір восени 1942 року на двох старих єврейських кладовищах. Бараки будували на могилах. Живі оселялись на померлих. Моторошне місце! Спочатку тут жили євреї, переселені з краківського гетта. Тоді це ще був табір примусової праці. Потім, у 1944 р., табір перетворили на концентраційний. Тут були вже не тільки євреї, а й поляки, цигани, угорці, словаки, українці. Для багатьох це місце стало тимчасовим притулком – по дорозі до газових камер у Аушвіці.
Були часи, коли у Плашові одночасно перебувало 20 тисяч осіб. 8 тисяч в’язнів тут і поховано. Євреям Плашова стоїть пам’ятник. Ще є кілька вцілілих нагробків. Але загалом слідів тих страшних часів на великій, вирівняній, території небагато. Немов просто гуляєш парком. Історики Кракова і Єврейська община вважають, що ці терени мали б більше розповідати про ті часи, які варто пам’ятати.
Каменолом і колишній табір частково розташовані у заповіднику «Бонарка». Це назва українцям більше асоціюється у торговим центром, що неподалік. Однак природна цікавинка теж варта того, щоб присвятити їй час. А заодно пригадати трохи історії.
Фото A. Marciniak з https://klubpodroznikow.com/relacje/polska/polska-ciekawe-miejsca/1711-kamieniolom-liban
