Чи знаєте ви, що у Малопольщі з давніх-давен виробляли вино? Перші виноградники заснували ченці при монастирях. На схилах Вавеля також вирощували виноград, а вино з його плодів подавали на королівські столи. Бочки з трунком мандрували торгівельними шляхами, вино продавали та міняли на сукно чи сіль, завдяки вину збагачувалися середньовічні міста.
На жаль, у сімнадцятому столітті сталося дві катастрофи – кліматична, у вигляді відчутного похолодання і економічна – як результат безперервних військових конфліктів. Винні традиції поступово занепадали.
Але природа все пам’ятає. Біля багатьох монастирських стін досі збереглися виноградні лози, давним-давно посаджені ченцями. І вони плодоносять.
Сьогодні щоб випити келих піно гріджіо, шардоне чи мерло не обов’язково їхати до Франції чи Італії. Смаком вина з нотками фруктів і квітів можна насолодитися у Малопольщі, з видом на Татри, Горці, навколишні поля та луки.
Досі столицею напою богів у Польщі вважалася Зелена Гора. "Із Бахусом на рандеву спішіть до нас, затамувавши подих», – такими словами місто щороку запрошує гостей на Винобрання. У Зеленій Горі вже давно успішно відродили винні традиції. Легенда каже, що після смерті Бахуса від рук титанів богиня Афіна Паллада кропила кров'ю узбережжя Середземномор’я, Франції, землі на Рейні та Мозелі. З кожної краплі крові зросли виноградні лози, даючи початок відомим виноробним регіонам. Кілька крапель богиня вронила і на ґрунти Зеленої Гори. Підтвердження легенди можна побачити в експозиціях Музею вина в Музеї любуської землі.
У Музеї вина зібрано 1540 експонатів, які розповідають про історію виноробства міста від його заснування до наших днів. У музеї проводять зустрічі виноробів та дегустації. Як Вроцлав має гномів, так Зелена Гора має бахусиків. Понад 50 фігурок із кумедними іменами є на маршруті на їх честь – «Шлях бахусиків». Більшість з них сидять на набережній, де багато кафе, ресторанів, пабів, облаштованих у колишніх винних льохах. Виноградна лоза чудово вписується у пейзаж міста, бо Зелена Гора, як свідчить сама назва, сповнена зелені.
Досить довго Зелена Гора була єдиним у Польщі містом, де вирощували виноград і робили вино. Однак з часом активно почали робити вино і у інших регіонах. Національний центр підтримки сільського господарства Польщі повідомив, що на 2023 рік у Польщі нараховується 380 офіційних виноградників (незареєстрованих, ймовірно, більше), які займають 620 га. Виявилося, що на важких, вимогливих ґрунтах, з холодною весною і заморозками можна виробляти досить якісне вино. Це вимагає копіткої праці, великого терпіння, амбіцій, бажання шукати, але результати вражають.
Малопольща також вирішила довести, що польське вино може бути не гіршим за французьке чи хорватське. Сучасні знання, добірна лоза сприяють тому, що місцеве вино стає все більш вишуканим. Винороби не конкурують між собою, навпаки – об’єднуються для того, щоб пропагувати культуру пиття і польське вино, яке поки що дорожче, ніж виготовлене в сусідів.
Виноробство в Малопольщі відроджується надзвичайно швидко. Сьогодні у воєводстві є понад сто виноградників, 50 з яких утворюють Малопольський винний шлях. Туристи охоче користуються тематичними заходами та фестивалями, які дозволяють не тільки ознайомитися зі смаком трунків, а також з визначними пам'ятками та принадами регіону. Смак кожного вина тісно пов'язаний з регіоном. Інші смаки народжуються на півночі Польщі, де домінують лесові ґрунти, інші — на Краківсько-Ченстоховській височині чи передгір’ях Карпат.
Деякі власники вважають за краще експериментувати, схрещувати сорти, інші роблять ставку на перевірені класичні. Регіональний канон у Малопольщі складають білі сорти б’янка, сібера, гіберналь, одеський мускат і ютженка, серед червоних — рондо та регент. Ще в Польщі виготовляють рожеві та ігристі вина.
У Малопольщі є два головні виноробні регіони – територія на північ від Кракова, на Краківсько-Ченстоховській височині, і Тарнівський регіон із пологими пагорбами Ценжковицького передгір’я.
Чому в околицях Тарнова щороку стає більше виноградників? Цьому сприяють місцеві винні традиції (за коронного гетьмана Тарновського місцеві вина конкурували з вавельськими), форма рельєфу, делікатна хвилястість якої нагадує схили Тоскани та теплий клімат, завдяки якому Тарнів називають польським полюсом тепла. Ще кільканадцять років тому в околицях Тарнова було 15 виноградників, зараз – кілька десятків.
Краківські вина сьогодні більш відомі. В самому Кракові є виноградник під назвою Srebrna Góra, Срібна Гора. Це один із найбільших виноградників у Польщі, мальовничо розташований у долині Вісли. Власники сучасного виноградника під колишнім камедульським монастирем на Білянах, які наважилися повернутися до традицій, вірять, що повернеться мода пити польські вина.
Вина Srebrna Góra виробляють в історичних монастирських приміщеннях в сучасних резервуарах. Деякі вина дозрівають у контакті з деревом акації або дуба. На Срібній горі вирощують найвідоміші сорти винограду: рислінг, шардоне, піно грі, гевюрцтрамінер, піно нуар, цвайгельт, регент, сейваль блан. Винарня Срібна Гора виробляє також молоде вино. Польські винороби дуже стараються, щоб їхні вина були максимально натуральні, без хімічних додатків.
Іноді успіх вимагає терпіння. Іноді доброго вина треба чекати два роки, іноді довше. Перше вино, виготовлене з фруктів, зібраних на схилах під Краковом, можна було випити в 2012 році, через чотири роки після отримання дозволу на вирощування, через два роки від початку діяльності.
Буває і так, що рішення про створення виноградника приймається несподівано. Так було з виноградником Nowizny на Рожнівському передгір’ї. Замість того, щоб вирощувати сливи, традиційні у цій місцевості, Уршула та Богуслав Камінські інвестували у скромний виноградник. Їхній проєкт дає чудові результати, а виноградник розрісся до 90 соток. Фрукти переробляються на місці на невеликому переробному підприємстві. Білі і червоні вина бродять у спеціальних резервуарах.
Виноградник Nowizny розташований на Малопольському винному шляху. Ті, хто його відвідає, можуть продегустувати напої пана та пані Камінських у камеральному кам’яному льосі, відпочити, ознайомитися з місцевістю. Тут поруч Чховське озеро, мотузковий парк, зооферма й інші розваги.
Малопольський винний шлях – це проєкт, який об’єднує виноградники по всьому воєводстві, представляє кожен з них і промує. За допомогою списку і описів можете легко знайти винарню на своєму маршруті відпустки або завантажити безкоштовні інформаційні матеріали, які допоможуть спланувати подорож.
Є також брошура з енотуристичними маршрутами Малопольщі, підготовлена в рамках Малопольського винного шляху. В ній описано кілька готових ідей для екскурсії по винограднику і цікавих місць.
Малопольські виноградники пропонують проживання, домашню вечерю та прекрасні історії. У рамках проєкту організовують Дні відкритих виноградників, під час яких можна не лише дізнатися про історію виноградника та його вино, а й скуштувати найкращі зразки. Найкращою порою на мандри польськими виноградниками є весна та осінь, тоді можна потрапити на винозбирання. Там, де вино, часто виготовляють й інші регіональні продукти, як-от мед, сири, копчення – усе для повного задоволення!
